Що змінить закон "Про освіту": 13 положень

Сьогодні народні депутати ухвалили закон "Про освіту". Законопроект підтримали 255 парламентаріїв.

Gazeta.ua виокремила 13 основних нововведень із цього законопроекту.

1. Запровадження 12-річної загальної середньої освіти.

Відтепер школу поділять на три рівні. Повна середня освіта складатиметься з початкової освіти (триватиме 4 роки), базової середньої освіти (5 років), яку учні здобуватимуть у гімназіях, та профільної середньої освіти (3 роки), яку отримуватимуть у ліцеях або закладах професійної середньої освіти. Тобто, старша школа стане профільною. Школярі зможуть обирати, де продовжити навчання: в академічному ліцеї чи професійному коледжі.

2. Навчання в школі діти зможуть починати у 6 чи 7 років.

Рівень успішності учнів оцінюватимуть після завершення кожного з трьох рівнів – у формі державної підсумкової атестації. Її можуть здійснювати у формі зовнішнього незалежного тестування. Для учнів молодшої школи її проводитимуть лише з метою моніторингу.

3. З'являться три форми здобуття освіти: формальна (офіційне підвищення рівня освіти), неформальна (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальна (самоосвіта).

4. Мінімальна зарплата викладачів буде на рівні трьох мінімальних зарплат. Виплати зростуть до 6,5 тис. грн. Крім того, вчителі, які пройшли сертифікацію, отримуватимуть 20-відсоткову надбавку до зарплати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати ухвалили закон "Про освіту"

5. Навчальні заклади інспектуватиме Агентство забезпечення якості освіти, а не місцеві органи управління освіти.

6. З'явиться термін "академічна доброчесність". Творці проекту прописали критерії "академічної недоброчесності": плагіат, фальсифікація, невірне оцінювання. Цей пункт стосується науки загалом.

Відео: "24 канал"

7. Усі навчальні заклади звітуватимуть на своїх сайтах про гроші: скільки, звідки кошти надійшли; на що їх витратили. Так батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх благодійних внесків.

8. Викладатимуть у вузах винятково українською мовою. Держава гарантує кожному право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях державною мовою в державних і комунальних закладах освіти. Особам, які належать до національних меншин і корінних народів, гарантують право на навчання рідною мовою. Його реалізують через окремі класи. Це не поширюється на класи з українською мовою навчання.

9. Розвиток інклюзивної освіти. Навчальні заклади в разі потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Якщо у школу звернуться діти з особливими потребами або їхні батьки – адміністрація навчального закладу забов'язана створити такий клас. Особам із порушенням слуху забезпечать право на навчання мовою жестів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Верховній Раді розглядають закон "Про освіту"

10. Школи стануть автономними. Вони отримають академічну свободу для ухвалення навчальних планів. Вчителів стимулюватимуть проводити уроки у формі гри. Вони повинні бути не авторитарними лідерами, а членами команди.

11. Перехід від школи знань до школи компетентностей. У документі прописані 10 компетентностей для школярів. Серед яких: спілкування державною та іноземними мовами, математична, загальнокультурна та екологічна компетентності, підприємливість, інноваційність, уміння навчатися упродовж життя.

12. Директор очолюватиме школу лише дві каденції. Кожна триватиме по 6 років. Керівників шкіл обиратиме незалежна комісія - з директорів державних та приватних шкіл, громадських представників, викладачів педагогічних вузів, представників районних державних адміністрацій.

13. Приватні школи і дитячі садки працюватимуть за принципом "гроші ходять за дитиною". Якщо навчальний заклад обґрунтує вартість навчання, то зможе за кожну дитину отримати гроші з бюджету.

×