Україна посіла 39 місце з 80 країн світу за результатами рейтингу якості шкільної освіти PISA-2018. У дослідженні оцінювали знання 15-річних підлітків у трьох видах грамотності. З читання українські учні посіли 37-42 місце, математики - 41-46 і природничих наук - 35-42 місце.

 

У міжнародному тестуванні наша країна брала участь вперше. Всього завдання проходили 600 тис. підлітків, з яких 6 тис. - українці. Зараз українська шкільна освіта знаходиться на рівні з Туреччиною і Люксембургом. Ми намагаємося наздогнати Білорусь і Хорватію. Сильно відстаємо від інших країн колишнього Радянського Союзу - Росії, Латвії та Литви. Щодо Естонії, то вона - одна з найкращих країн за рівнем навчання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трохи не дотягують: оголосили рівень знань українських школярів

"Багато хто вважає, що винною в таких результатах є радянська система освіти. Однак її давно вже не існує. Крім цього, в Білорусії чи Естонії вона теж була і в ті самі роки, що й у нас. Але їхні результати є значно вищими. Тому не варто шукати причину в минулому, - говорить шеф-редактор порталу "Освітня політика" Віктор Громовий. - Для мене результат українських школярів є очікуваним. Бачачи реальний стан нашої освіти, не варто було сподіватися на якісь неймовірно позитивні результати. Більше здивувало, що поруч з Україною знаходиться Люксембург. Знаючи рівень життя та інвестицій цієї країни в навчання я не очікував побачити її так низько".

36% українських підлітків не досягли базового рівня з математики. В європейських країнах таких учнів - 24%. До 2020 року в цих державах планують зменшити цю кількість до 15 %. З читання базового рівня не мають 25,9% учнів. З природничих-наук - 26,4 %. Загалом, за показниками успішності Україна відстає від країн, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку, куди належать 35 найбільш економічно розвинених країн світу на 39 балів із математики, 23 із читання та 22 бали із природничо-наукових дисциплін.

 

"Є кілька причин посередніх результатів українських підлітків, - додає Громовий. - По-перше, недостатнє фінансування освіти. Впродовж 10 років Україна витрачає на навчання одного учня 27 тис. доларів. Найуспішніші країни - 50 тис. доларів за аналогічний період. Відповідно державі потрібно вдвічі збільшити витрати на школярів, матеріальну базу і зарплати вчителів. По-друге, аналізувати потреби суспільства. Нам потрібно створити попит на ті професії, які є найбільш необхідні. Наприклад, людина з високим рівнем знань математики повинна мати перспективи реалізувати себе, отримувати високу заробітну плату і розраховувати на кар'єрний розвиток в Україні, а не за кордоном, де великий попит на хороших спеціалістів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На форумі ООН нагадали, що в Росії немає жодної української школи

Шкала PISA має шість рівнів. Перший - найнижчий, другий - базовий, третій-четвертий - достатній, п'ятий-шостий - рівень олімпіадників. Якщо людина не досягла базового рівня з математики, читання або природничих наук, то в майбутньому вона не зможе співпрацювати з іншими людьми, вирішити найпростіші життєві завдання чи працювати з текстом.

"Для того, щоб наша освіта була більш пристосованою до життя, а не лише академічною, необхідно змінювати зміст навчальних програм, посібників, застосовувати більш сучасні підходи у викладанні. Наприклад, кейс-стаді, коли процес навчання максимально наближають до реальної практичної діяльності якогось спеціаліста, - каже експерт. - У Німеччині, до прикладу, дітей можуть відвезти на ферму. Там малеча на власні очі бачить весь процес виготовлення молока і сиру. Для дітей, які виросли у місті така практика буде надзвичайно пізнавальною. А побачене краще запам'ятається, ніж якби вони про це просто почули".

 

46,4 % українських підлітків досягли третього і вище рівнів з читання, 37,9% - з математики, 43,6% - природничих наук. Хлопці в Україні на 7 балів переганяють дівчат у результатах з математики. З читання дівчата попереду хлопців на 24 бали. Діти з більш заможних родин мають вдвічі більше шансів вчитися краще. Однак є 12% підлітків з малозабезпечених родин, які отримали високі результати за тестами PISA. Також українські учні, що живуть у селах, почуваються щасливішими, ніж їхні ровесники у містах. 25% учнів кажуть, що ніколи не чули схвальних слів від учителів. А їх підтримка здатна підвищити результати на 4 бали.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новосад розповіла про один з основних пріоритетів МОН

"Щоб підвищити цікавість дітей до природничо-наукової освіти необхідно створювати у школах мейкерспейси - місця, де учень власноруч може провести експеремент, дослідження або щось сконструювати, - говорить Віктор Громовий. - Також у містах потрібно будувати такі центри науки, як у Варшаві "Коперник" або в Амстердамі музей "Немо". В них можна самотужки сконструювати гідроелектростанцію, яка даватиме струм чи зайти у відділ генетики, де з практично 100% точністю дізнатися із другою половиною колір очей вашої майбутньої дитини. Місто також повинно бути розвиваючим освітнім простором, а не лише школа".

×