Міносвіти у проекті державного стандарту базової повної освіти висунуло ідею інтегрування трьох шкільних предметів в один: української мови, української літератури та зарубіжної літератури. Друга ідея передбачає об'єднання української та зарубіжної літератури. Деякі освітяни категорично проти цього. Вони об'єдналися у групу, щоб звернутися до Лілії Гриневич.
"Об'єднання цих двох предметів - це не щось не поєднуване. Об'єднання - це запорука того, що мовна, мовно-літературна освіта виживе в національній школі", - каже експерт аналітичного центру CEDOS Ірина Когут.
Вона розповідає Gazeta.ua про особливості об'єднання шкільних предметів.
Для чого потрібна інтеграція навчальних предметів, зокрема об'єднання в один предмет української та зарубіжної літератури?
- Об'єднання української мови, української літератури та і зарубіжної літератури в один передбачає проект державного стандарту базової повної освіти, який представили у Міністерстві освіти. Воно має на меті змінити методи викладання цих дисциплін, відійти від академічного літературознавчого та філологічного підходів у викладанні.
Що це змінить?
- Така інтеграція дасть змогу дітям краще оволодіти навичками української мови. Діти навчаються українською висловлюватися, формулювати свою думку, доносити її у різних формах: і письмово, і усно. Адже українська мова - це не тільки говоріння чи письмо.
Випускники не просто знатимуть, де ставити крапку чи кому. Вони зможуть говорити і писати. Діти будуть функціонально грамотні.
Чи не буде програвати вивчення українських тем іноземним?
- Підхід з інтеграцією української та зарубіжної літератури передбачає інший формат вивчення літератури. Уже не буде галопом по Європі, як це відбувається зараз при вивченні творів. Наразі ми встигаємо за два уроки пройти "Божественну комедію" Данте. Але так не має бути. Наші діти не читають. Ті, хто беруть книгу до рук, швидко забувають прочитане. Вони ненавидять ті книжки, які їх змусили швидко прочитати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 складових реформування середньої школи
Яка ймовірність, що в інтегрованому курсі діти краще зачитають?
- Передбачено, що на уроці вивчатимуть не багато творів - по кілька на рік, як це викладається у навчальних закладах в усіх розвинених країнах. Твори вивчатимуть детально, а не для того, щоб поставити галочку. Діти мають освоїти інструментарій читання на кількох прикладах. Ми маємо розуміти, що об'єм літератури зараз величезний. Дітей не треба змушувати прочитати все. Разом з тим на уроках інтегровано вивчатимуть історію української та світової культури. Головне, щоб школярі розуміли прочитане і мали уявлення про розвиток світової культури в цілому.
Хто викладатиме цю інтегровану дисципліну? Адже ні вчителі української літератури, ні вчителі зарубіжної літератури не мають на те профільної освіти?
- Новація стосується базової та старшої школи. Усе починатиметься усе з 5-го класу. Якщо реформа входить в дію з 2018-19-го навчального року, то на перекваліфікацію вчителів маємо ще 4 роки. Крім того, об'єднання не передбачатиме зменшення навантаження на вчителя. Навчальних годин вистачить на всіх.
Зараз у нас 20 відсотків освітян пенсійного віку, ще 30 відсотків передпенсійного. Відповідно, на момент дії проекту і вони будуть пенсійного віку. Тому проблеми, що треба перекваліфікувати багато вчителів не буде. Перевчатимемо тільки тих, хто буде потрібний. Решта підуть на заслужений відпочинок. На зміну старим кадрам прийде молоде покоління.
Для залучення молодих кадрів в університетах слід також переробити програми чи нові дисциплін створити?
- Можна буде зробити державне замовлення у вищі навчальні заклади на таких фахівців. Ми точно знатимемо, скільки кадрів нам буде потрібно Якщо вчитель вмотивований і вміє грамотно викладати літературу, то не важливо, які твори будуть у нього в програмі.. Проблема, скоріше, у підходах до викладання, які треба змінювати. Опорний розвиток мовлення - це потрібна навичка, а не академічна філологія.
3 
3417
Коментарі
2