На "шабашках" у Москві заробляють 700-800 доларів

Фото: Фото Назар Рощук

"Якби я тут мав роботу, то в Москву не перся", - каже львів'янин 47-річний Юрій Пашковський.

12 березня його проводжала дружина Ірина на львівському вокзалі. Садить на потяг Івано-Фраківськ-Москва.

"Нас тут півпоїзда заробітчан їде. Чотири роки никаюся по заробітках. Купив доньці квартиру однокомнатну. Сину купляти не буду. Сказав: хочеш щось мати, йди працюй. Зо мною два роки поїздив, купив собі машину. Тепер таксує по Львову. Має дві-три тисячі гривень у місяць. Їхати на будівництво не хоче, бо то важко. Та й у Львові у нього дівчина є.

Скоро женитись хочуть. До Паски я не приїду, бо дорога влітає в копійку. На Трійцю вернусь точно".

Вперше поїхав у Москву 2008 року.

"Іван зі Львова зібрав сім хлопців і бусом повіз. Обіцяв 600 доларів у місяць. Ми три місяці пропрацювали, а заплатив кожному по тищі. То його там мало не вбили. Він хитрий. Гроші у хазяїна за роботу взяв, а своїх людей надурив. То йому пригрозили, що жінку і дітей в заручники у Львові візьмуть, якщо не розплатиться. Тепер їжджу сам. Маю там знайомого".

Він має постійну бригаду робочих.

"Їдемо, куди скаже. Дає житло. У гуртожитку живемо по п'ятеро людей в кімнаті. Їжу самі собі купляєм. Я з доми беру тушонку і сало. У Москві все набагато дорожче, ніж в нас".

"Багато наших хлопців там спиваються. Довірливі сильно. Документи віддають, а потім їх на гроші кидають, або рабами роблять. Поки півроку не відпрацює, то документів не получить. Якщо попали в таку біду, треба скоренько в українське посольство звертатися. Свій свого там за 5 доларів готовий роздерти. Один поперед одним за грошима лізуть. Часто жінок собі там знаходять, другі сім'ї заводять. Дітям в Україну тіки гроші висилають".

Львів'янин Іван їде в Москву з двома синами. Працюють різноробами на приміських дачах.

"Живемо у вагончиках, їжу готуємо самі. То паркан муруємо, то плитку кладемо. Можемо і гіпсокартонну стелю робити, і шпалери клеїти. Сантехніку ремонтуємо, проводку міняємо. Москвичі ліниві. Самі не вміють навіть кран зробити. А українець до всього здатен. Розплачуються з нами і рублями, і доларами. В місяць маємо по 800 доларів, іноді — по 1000. Додому відсилаємо щомісяця через банк. Тримати з собою такі суми небезпечно".