Щоб працевлаштуватися в тих країнах Європи, де оплата праці та рівень життя вищі, ніж у Польщі, потрібні освіта та англійська мова. Цим можуть похвалитися далеко не всі заробітчани. З цієї причини вони часто обирають статус нелегала.
Про це каже експерт з питань трудової міграції до Норвегії Денис Вороненков. Він розповів, чим загрожує нелегальне працевлаштування українцям у Норвегії.
"У Норвегії офіційно працюють кілька тисяч українців. Ті ж, хто не має освіти, не бажає вивчити мову, можуть розраховувати тільки на нелегальне працевлаштування, сезонну роботу або працевлаштування за схемами. Таких у Норвегії дуже багато. Переважно вони працюють на будівництвах або фермах, де зарплати 10-12 євро на годину", - розповів Денис Вороненков.
За словами експерта, Був випадок, коли українець, який працював нелегально, зламав ногу. Йому не допомогли в жодному лікувальному закладі Норвегії, тому що не мав страховки, пише 112.ua.
"Йому довелося самому, за допомогою знайомої медсестри, теж, до речі, українки, накладати собі шину. Також знаю історію одного заробітчанина, якому за час роботи в Норвегії вдалося накопичити 3 тис. євро, але він працював нелегально. Одного разу він попався інспекції праці. З'ясувавши, що він нелегал, вони викликали поліцію. Ті влаштували обшук і вилучили в чоловіка всі його заощадження. Зрештою його депортували, і він залишив країну ні з чим", - розповів Вороненков.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інтелектуальна міграція: куди "втікають мізки" з України
Українці можуть навіть не підозрювати, що працевлаштовані нелегально.
"Інспекція в Норвегії дуже активна. Можуть підійти навіть до людей на галявині, які підстригають траву. Поцікавитися їхніми документами, статусом. До українців вони особливо уважні, бо явище нелегалів дійсно є дуже масштабним".
Роботодавці, які наймають нелегалів на роботу, найчастіше недоплачують.
"Я не знаю історій, щоб не заплатили взагалі, але історії з недоплатами відбуваються повсюдно. У Норвегії прийнято працювати 37,5 годин на тиждень. 5 днів по 7,5 годин (півгодинну перерву не оплачують). У підсумку це 156 годин на місяць. Оплата є погодинною. Нерідко роботодавець укладає із заробітчанином договір, наприклад, на 3000 євро за 156 годин. А працювати йому доводиться 200 годин ті самі гроші. Я б порадив українцям, які працюють за кордоном, обов'язково вести свій погодинний табель. Але він є дійсним, тільки якщо роботодавець підписує табель. Але якщо ти працевлаштований нелегально або за однією зі схем, роботодавець нічого не підпише, і змусити його ніяк не можна буде", - розповів Вороненков.
Щоб потрапити на роботу у Норвегію українці часто використовують схему відряджень.
"Людину беруть, наприклад, на роботу в Естонії, де це набагато простіше, а потім компанія відправляє її у відрядження, наприклад, до Норвегії. Я знаю історію, коли інспекція праці прибула на одну невелику компанію, де працювали працевлаштовані за схемою відрядження українці. З'ясувала, що роботодавець з Естонії оформив компанію з порушеннями. Українцям наділи наручники і депортували їх із забороною в'їзду на п'ять років".
Чехія удвічі збільшує робочу квоту для українців. Із наступного року працевлаштуватись у цій країні зможуть 40 тис. громадян України.
Коментарі