Українець розповів про особливості роботи в Бельгії

11

Фото: dou.ua

37-річний інженер Олександр розповів про життя в Бельгії, як доїхати та отримати документи, знайти квартиру та про інші побутові питання.

До переїзду чоловік займався розробкою програмного забезпечення, пишуть на ресурсі dou.ua..

Пошуки роботи

Моїм просуванням в Бельгії займалася фірма Huxley. Вона запропонувала мені роботу в Softkinetic. На той час це був стартап з розробки ToF сенсорів і програмного забезпечення для 3D сцен, поглинений Sony. У зв'язку з цим з'явилася можливість набирати нових співробітників. І хоча я не займався науковою роботою, мене підкупила можливість влаштуватися без початкового знання місцевої мови. І це спрацювало.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українець розповів про особливості менталітету китайців

Приблизно в лютому 2016 року мені написав співробітник рекрутингового агентства і запропонував роботу в Бельгії, мотивуючи тим, що раз я не знаю данської мови, то мені все одно куди їхати. Перед тим як відправити резюме моєму роботодавцю він попросив мене надіслати підтвердження, що тільки він буде представляти мої інтереси в Брюсселі по цій вакансії.

Співбесіда

Перше інтерв'ю було вступним з моїм нинішнім начальником, і тільки після нього зі мною зв'язалася HR компанії. Потім мені прислали технічні завдання.

 

Після вирішення завдань було ще одне інтерв'ю з керівником відділу і безпосереднім начальником (провідним інженером), де мені задавали питання по кожній задачі. Я спочатку став переживати, що все не так, але потім взяв себе в руки та на ламаній англійській став просто відповідати. У підсумку мені запропонували приїхати на інтерв'ю в Брюссель наступного тижня, але у мене не було візи. Компанія надала документи для разової візи, і в Києві її дали досить швидко, але на три дні максимум.

Оформлення документів в Україні

Контракт на підписання мені вислали поштою. Він був складений двома мовами - французькою та англійською з припискою, що в разі будь-яких суперечок силу має французький варіант. Поштою ж я відправив його назад до Бельгії. Це зайняло близько двох тижнів. Дозволом на роботу займалася фірма в Бельгії сама. Від мене було потрібно лише пакет документів: копія паспорта, підписаний контракт, скан диплома, дві фотографії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діаспорянка розповіла про особливості оренди та купівлі нерухомості у Канаді

Дозвіл на роботу прийшов приблизно через місяць. На форумах я прочитав, що цей процес може займати до трьох місяців, але тут все пройшло набагато швидше. У 2016 році ще не було безвізової угоди. Для працевлаштування в Бельгію мені потрібно було отримати візу типу D. Це одноразова віза з терміном в'їзду до кінця отриманого дозволу на роботу. На 8 днів з дня в'їзду, протягом яких потрібно отримати карту - посвідку на проживання. Попри те, що в даній візі вказано MULT в графі кількість в'їздів, як мене проконсультували в посольстві, вдруге за цією ж візою в'їхати було неможливо без бельгійської ID-карти.

 

Всі документи приймалися через візовий центр в Києві. Крім копій документів, на руках повинні бути всі оригінали. Про це написано на сайті в правилах подачі документів, і при мені показово не прийняли документи в однієї пари в сусідньому віконці. 29 серпня я отримав свої документи з проставленою одноразовою візою кур'єром додому, але покупка квитків на поїзд + літак + оренда житла не дозволила розпочати роботу з 1 вересня, так що я приступив до роботи з восьмого.

Поки робив документи, в Україні мені пропонували пару цікавих вакансій з дуже хорошою зарплатою, так що в залишку на руках у мене, можливо, було б більше, але я вирішив спробувати Бельгію.

Оформлення документів в Бельгії

У Брюсселі мене чекали орендовані компанією мебльовані апартаменти. За договором компанія надавала житло на 1 місяць. Далі можна залишатися жити в ньому, але платити вже самому близько 1700 € в місяць, що дорого.

 

Цікаво, що через те, що брюссельський столичний регіон — двомовний, то мене чекали назви вулиць двома мовами. При цьому гугл-карти мені весь час намагалися перевести назви на російську мову, наприклад, вулиця "Співи птахів" або "Скло". І наявність двох незнайомих мені мов ніяк не допомагало.

Після приїзду будь-який іноземець з візою типу D повинен подати документи і зареєструватися в комуні (мерія, виконком і паспортний стіл) протягом 8 днів. І формально відвідування сусідніх країн можливо лише в режимі транзиту по дорозі сюди. У разі перевірки документів на кордоні або всередині сусідньої країни можуть бути неприємності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гості приходять несподівано та на цілий день – українка поділилась враженнями від життя в Ірані

У комуні, в якій мене поселили, перше звернення виключно електронною поштою. Це дуже зручно, але ось на сайті немає шаблону документів, які потрібно подавати. Я подав все, що у мене було: скан паспорта, дозволу на роботу, адресу, де проживаю, фотографію. І отримав першу відповідь через місяць: "Ваші дані прийняті в обробку, спасибі за звернення". За цей час я відвідав комуну "пішки", але отримав відмову і заспокоєння: "Чекайте далі, це нормальні терміни". Ще через місяць мені прийшов лист із запрошенням заповнити анкету в doc-файлі й докласти файли до листа. Все це вони отримали два місяці тому, тільки без анкети.

 

Потім потрібно було чекати відвідин поліцейського офіцера. Він повинен переконатись, що я дійсно тут живу, що моє ім'я і прізвище написані на поштовій скриньці й на кнопці дзвінка. Потрібно було чекати запрошення здати відбитки пальців для оформлення ID карти. Потім чекати PIN-код ID карти в поштовій скриньці. І вже після його отримання забрати пластик. При отриманні картки повторно знімають відбитки пальців, але це робиться, скоріше, для підтвердження, що це дійсно я прийшов за нею.

Формально з простроченою візою і без єдиного паперу, що я подав документи на оформлення, я прожив 3,5 місяця. У столичному регіоні у великому місті з великим припливом іноземців, напевно, так завжди або гірше. У маленьких селищах все може бути набагато швидше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пластику носа роблять за 30 хвилин – українка розповіла про медицину в мусульманській країні

Дозвіл на роботу видається строком на 1 рік. На його підставі дозвіл на проживання видається на 1 рік + 1 місяць. Приблизно за два місяці до закінчення терміну дії дозволу на роботу я повинен поставити штамп в комуні на заповнену анкету та віддати її роботодавцю. При цьому в комуні попросять купити в сусідньому віконці "сертифікат гарної поведінки". Роботодавець відправляє всі документи куди потрібно. Через час приходить повідомлення про те, що мене чекає новий дозвіл на роботу в комуні, не забудьте призначити rendez-vous.

 

Звучить страшно і складно, але все проходить швидко і не боляче. Вартість штампа на анкету - 5 €. Сертифікат гарної поведінки — від 0 до 15 € (я не пам'ятаю точно). Бланк дозволу на роботу оплачує роботодавець. Виготовлення ID карти - 25 € (до двох тижнів) і 90 € (до 5 днів). Цього року правила змінилися і вартість, мабуть, теж.

Оренда житла

Відразу по приїзду я зайнявся пошуком квартири, щоб через місяць звільнити апартаменти, зняті компанією. Відвідавши кілька квартир, я зрозумів, що орендодавці неохоче здають квартири людині без документів і без банківського акаунту. Банківський рахунок я теж не можу відкрити без реєстрації на місці або надання пакету документів з України. Про нього, через незнання, я не подбав заздалегідь, а з Бельгії це б затягнулося мінімум на місяць і влетіло б у копієчку. Навіщо такі жертви, якщо протягом восьми днів я повинен отримати місцевий документ?

Але перегляди не пройшли дарма. Я зрозумів, на що потрібно звертати увагу на фотографіях на сайті оголошень. Згодом зрозумів, що не хочу жити біля перехресть шосе і світлофорів та біля лікарень (виття сирен). Однозначно не хочу центр.

 

Щоб наймати квартиру, потрібно укласти контракт з орендодавцем. Основні контракти — на три роки або дев'ять років. Бувають винятки. Також необхідно відкрити "депозит безпеки" в банку. Для квартири без меблів це плата за два місяці. Через те, що охочих наймати квартиру досить багато, то орендодавці можуть зібрати документи з усіх охочих і вибрати самого благонадійного. При цьому критерії надійності можуть бути різними: хтось орієнтується на зарплату, хтось на безстроковий контракт, хтось то на ім'я компанії. Один з агентів мені сказав, що вважають за краще здавати квартиру людям з дітьми, бо вони виглядають більш надійно — прив'язані до школи, їм потрібно годувати дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Швидко допоможуть тільки тоді, коли привезуть у лікарню з діркою у тілі – українка поділилась враженнями від медицини в Італії

Квартиру я знайшов по оголошенню на загальному сайті, але розміщену агентством. Всі папери з оформлення контракту з господинею квартири, на воду, електрику і газ за мене відправила агент, яка займалася квартирою. Її послуги оплачувала господиня (включені у вартість орендної плати). Контракт на знімання житла типовий, оформлений на французькій. Термін — три роки з можливістю автоматичного продовження. У контракті вказана пеня за виїзд раніше терміну. У перший рік - 3 місячні орендні плати, в другій — два та в третій рік — одна. Контрактом передбачено "депозит безпеки", оформлений на моє ім'я, але заблокований на зняття господинею квартири, в сумі двох орендних плат на момент підписання договору. У разі нанесення шкоди квартирі з моєї вини, господиня за рішенням суду може відшкодувати його з цього депозиту. На суму цього депозиту щорічно нараховують 0,11% річних.

 

Квартиру я знайшов у 20 хвилинах ходьби від роботи й хвилин 5 від станції метро. За квартиру 52 м² з однією спальнею, житлова кімната об'єднана з кухнею, душ, але без ванни я плачу 715 € + 50 € за обслуговування будинку.

Щороку квартплата може бути перерахована відповідно до індексу інфляції (починали ми з 700 €). У 2018 році індекс інфляції склав 2,43%.

Зарплата і податки

У Бельгії дві 13-ті зарплати. Одна влітку, інша під Різдво. Так що сума, озвучена HR за місяць, у річному результаті не х12, а х13,92, але потрібно бути готовим до того, що в перший рік роботи у вас не будуть оплачуваної відпустки. Я влаштувався в вересні 2016 року, і у 2017 році мені належало всього додаткових 4 дні відпустки від компанії, але це можна пережити своїм коштом.

Тут є ціле мистецтво зменшення податків. Автомобіль компанії, кредит на житло, вклади в пенсійний фонд, акції, незайнятий чоловік, діти, літні батьки та інше.

 

Згідно із законом всі хто працює зобов'язані подавати податкову декларацію. Зробити це можна або в комуні, або заповнити декларацію на сайті. Для цього потрібно використовувати ID-карту і картрідер. Можна через SMS, але потрібно все одно зареєструвати номер в комуні.

Податкова декларація подається до кінця червня. Приблизно в жовтні-листопаді приходить результат перерахунку. І якщо перерахували в вашу сторону, то гроші на рахунок надійдуть десь в січні. У мене це приблизно половина місячного окладу на руки. Люди на менеджерських позиціях заповнюють дві декларації.

Пенсія

Щоб отримувати повну пенсію в Бельгії, необхідно 45 років стажу для людей мого віку і 35 років тим, хто встигне вийти на пенсію до 2025 року коли для чоловіків вік піднімуть до 66 років, а у 2030 році — до 67. Крім обов'язкових відрахувань, можуть бути добровільні відрахування від роботодавця і працівника. Я маю право відкладати на добровільний персональний пенсійний рахунок не більше 940 € в рік. При цьому ці гроші повертаються з податків, але потім в кінці робочого строку на зібрані відсотки (або всю суму) знімуть 50% у вигляді податків. Це буде ще не скоро, і правила можуть змінити.

Медичне страхування

Медична страховка зараз прив'язана до національної електронної ID мапі — її зчитують в лікарні та на будинок висилають рахунок. Приватний лікар може відразу взяти грошима, і його чек потрібно відправляти в страхову компанію для відшкодування витрат. В аптеці зчитують штрих-код з рецепта і видають ліки відразу зі знижкою. Вартість страховки на рік — близько 120 € на людину. Для незайнятої людини перший рівень страхування безкоштовний.

 

Мій роботодавець оплачує другий рівень страхування для всіх членів сім'ї, який крім іншого покриває госпіталізацію в окрему палату, виклик швидкої допомоги максимум два рази на рік, частково окуліста і т. п Страховка не покриває пластичні операції, операції зі зміни статі.

Бельгійська система охорони здоров'я вважається однією з кращих у світі. Я звертався тільки в нову лікарню, яку побудували в нашому районі, і вона оснащена "ну дуже круто". Звернувся до ЛОРа з сильним кашлем і болем в горлі. Так він мені тут же засунув камеру в горло і зняв кіно: що коїться у мене всередині. Кіно показав, сказав не смертельно і дав рекомендації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший пішов з молотка за лічені хвилини - українка продає ангелів по всьому світу

Стоматологія у нас в Україні не гірша. Просто тут лікування покривається додатковою страховкою, протезування потрібно попередньо узгоджувати, щоб не вийти за ліміт. Прийом з консультацією коштує 25 € (близько 18 € повернула страхова). Пломбування — близько 75 € (як і у нас, залежить від витраченого матеріалу). Відновлення зуба мені обійшлося приблизно в 400 €, з яких близько 380 € повернули по страховці.

 

Швидка допомога в Бельгії викликається через службу 112. За замовчуванням приїде тільки санітарна машина. Зазвичай це мікроавтобус типу спринтера. У ньому два санітари, які не мають права надавати допомогу, крім як перенести хворого в машину. Потрібно чітко назвати причину виклику, чи зможе хворий дійти до машини. Якщо це зупинка дихання або кровотеча, то на виклик додатково на всіх парах виїде MUG - Mobiele Urgentiegroep. У ній буде дефібрилятор, бинт і сертифікований для надання допомоги медперсонал.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На дні народжені пригощали тільки чіпсами - киянка поділилась враженнями від життя в країні тюльпанів

Якщо хворого неможливо спустити вниз на носилках або своїм ходом, то вони викличуть пожежну машину з драбиною. І спустять так, як це робить ліфт-сервіс.

У багатьох громадських місцях зараз встановлені автоматичні екстрені дефібрилятори.
Вони можуть бути різних фірм і моделей, зазвичай всередині містять електроди, динамік і кнопку старт. Вони ж відправлять координати в центр порятунку, але краще не хворіти.

Люди

Тут теж незадоволені урядом, тими змінами, які воно проводить. І щороку вони користуються своїм правом на страйк. В першу мою осінь тут було мінімум три загальнонаціональних страйки. Основні причини — високі податки, збільшення пенсійного віку і вимога підвищити заробітну плату. Під час страйків на дорогах починається колапс, але особливого невдоволення на організовані страйки я не пригадаю. Люди скаржаться на незручності, але якщо не страйкувати, то буде тільки гірше. Цікаво тут страйкувала дорожня поліція — вони не виписували штрафи за перевищення швидкості, а обмежувалися усними попередженнями. Тим самим хотіли показати, що їхня робота приносить істотний внесок до бюджету.

 

З цікавих особливостей можу відзначити їх любов до кафешок і ресторанів. У ресторані можна побачити людей від малого до великого. Бабусі й дідусі можуть зустрічатися з друзями не на квартирі, а в ресторанчиках. Для дітей в ресторані є високі стільчики. У деяких їх кілька, а якщо їх немає, то для вас його можуть зайняти з сусіднього ресторанчику. Дітей беруть навіть в пивбари, де для них є дитяче меню, з дітьми гуляють до ночі, і тут це норма. Зараз зима, і на вулиці сиро, дощитиме і похмуро, але як тільки виглядає сонце з-за хмар, навіть на один день, то відразу в кафе розставляють столики на вулиці, і вони забиті людьми. Влітку до цього звикаєш, а взимку-навесні це впадає в око, тому що завтра їх приберуть, буде лити дощ, і тротуари знову стануть пустими.

×