Український письменник Олесь Ульяненко в дитинстві постійно писав вірші. Про це розказала його двоюрідна сестра Наталія Дворнік. Вона вчора приїхала на роковини письменника із батьківщини Ульяненка міста Хорол на Полтавщині. Він помер минулоріч від серцевого нападу на 48-му році життя. Похований на Байковому кладовищі поблизу телеведучого Ігоря Пелиха.
"Олесь все дитинство із блокнотиком пробігав. Все щось писав туди. А ми вкрадемо у нього - ганяється за нами, сердиться. Ми сміємося, а він коли і плаче. А я малювала постійно. То дід наш одразу сказав: цей буде писарчуком, а ця - художницею. Як у воду глядів, бо так і сталося. Викладаю малювання у художній школі. У молодості гадалка сказала Олесю, що проживе багате, але коротке життя. І теж права була", - розказала жінка і додала, що Ульяненко був спокійною дитиною.
"Ніколи не бився. Закритий був, все щось собі думав. І мудрий. Завжди знав, як краще зробити в тій чи іншій ситуації. Наш дід був сторожем на колгоспному полі — друга людина після голови. І все так по-доброму до людей казав: "Не треба красти. У мене попросіть, я дам скільки треба. Всім хватить, ще й погниє". Але хлопці все одно лізли вночі по кавуни й Олеся підбурювали — ти що у діда кавунів не можеш взяти. Олесь знав, що дід не дасть, хоча і хотів здаватись щедрим. Останнім людей пригощав. То він каже хлопцям: "Я вдень схожу на поле, повириваю кавунів і на край скочу. І вам буде , і поле не потопчете й від діда не влетить", - поділилась Наталія Дворнік.
Декілька днів тому за ініціативи друзів письменника видали збірку його інтерв'ю, які він давав українським виданням, починаючи із середини 1990-х та до останніх днів життя.
1 
4880
Коментарі