Науковець і політолог із Норвегії Арве Гансен кілька років жив в Україні й досліджував пісні Революції гідності. Пізніше вирішив подивитися на російсько-українську війну з боку пісенної творчості.
Він розповів, які саме особливості пісень війни спостерігав.
"Коли почалися воєнні дії в Криму й на Донбасі, ми з трьома колегами в Норвегії та Німеччині надсилали один одному посилання на пісні в YouTube. Тема цих електронних листів була WoS - абревіатура від англійської War of Songs. І незабаром помітили, що в нас багато назбиралося "воєнних пісень".
Пісні демонструють, як музика двох країн у цій пісенній війні відрізняється одна від одної. З одного боку, є українці, які користуються гумором у боротьбі проти своїх воріженьків. З іншого - Росія, яка вдає, що війни немає, співає про мир, єдність і порозуміння.
Українці попри криваву революцію, вторгнення та війну, й далі використовували гумор у піснях. Це спосіб не лише переживати складні ситуації, але й завдяки гумору об'єднувати людей. Можна сказати, що російсько-українська пісенна війна - це війна між гумором і цинізмом", - сказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Створили легендарний український рок-гурт
"Здебільшого пісні написані, так би мовити, "для внутрішнього користування", щоб мотивувати земляків до боротьби. Також є пісні, написані для світової спільноти. І тут, на мою думку, Євробачення є чудовим прикладом. Цей конкурс, який мав би бути аполітичним, став міжнародним полем бою. Полем, на якому російські музиканти хочуть показувати свою країну як миролюбну й відкриту. Їм відповідають інші пострадянські країни, як-от Україна й Грузія. Так було з "1944" Джамали або з We Don't Wanna Put In грузинського гурту Stephane & 3G, що на слух сприймається як "Ми не хочемо Путіна", - додав Арве Хансен.
Інтерв'ю з Арве Гансеном читайте в журналі "Країна".
Пісні Dakh Daughters розкривають історію Революції гідності.
Коментарі