Столичне видавництво "Ярославів Вал" видало книжку київського письменника і художника Юрія Логвина "Велика риба". Вона розрахована на дітей та підлітків.
"Тут більше картинок, ніж тексту, - каже письменник. - Розповів про реальні події 1963-го. Тоді я перейшов на четвертий курс художнього інституту. Мене послали на художню літню практику до Канева. Працював багато. Зробив біля 200 малюнків. Хоча було важко у плані фізичному і матеріальному. Жив тоді на одну стипендію. Через контакт з хімічними елементами під час роботи над офортами почалися проблеми зі шкірою. А спека була добряча і мені доводилося мордуватися. Жив не у Каневі, а між містом і Тарасовою могилою — у присілку Бесарабія, поруч з базою художнього інституту. Перед тим мав неприємності у вузі. Пішов за свої копійки на квартиру, бо мені не дозволили жити з першокурсниками у гуртожитку "щоб Логвин не розбещував малолітніх". Хоча деякі студенти були старші за мене на 10 років".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лариса Денисенко пише роман від імені 14-річної дівчинки
Кожна історія у книжці ілюстрована графічним малюнком, який художник робив з натури. Таких у виданні більше 20-ти. Автор зобразив місцевих рибалок, вантажників, матросів та дівчат з овочевої бази за роботою.
"Малював з ранку до вечора. Ходив обдертий у солом'яному капелюсі, куртці, здоровенних лижних черевиках у спеку. У Бесарабії жили дуже добрі люди. Ніхто не заглядав, що у мене в кишенях. На ім'я мене жоден не кликав, рибалки казали "художник". Хоча решту 60 студентів називали тільки "студентами".
Юрій Григорович згадує, що у присілку був риболовецький колгосп.
"Люди виходили на Дніпро на човнах-довбанках, як ескімоси на Чукотці. Конструкція і приладдя таких човнів, мабуть, не змінювалися останні 3-4 тисячоліття. Човен був так витесаний і випалений, що по усій своїй довжині, мав однакову товщину. Пам'ятаю, пливе човен. Чоловік сидить на кормі з цигаркою, кермує правилкою. А жінка - на веслах, гребе. Кажу: "Люди добрі, як же баба гребе, а чоловік дивиться!", - "Так прийнято на Дніпрі", - відповідають".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хочу, щоб жінки не були м'ясом для олігархів" - Роздобудько про нову книжку
Художник 7 років провчився у художній школі і 6 у художньому інституті.
"За цей час мені ніхто ніколи не казав компліментів щодо моїх робіт. Зате всі потихеньку заглядали, як працюю. Я багато експериментував. Малював звичайною ручкою чорним чи коричневим чорнилом, робив швидкі начерки однією лінією. Хоча це книжка для дітей, мене все більше тягне до чіткого документального стилю без всяких вигадок. Видавництво хоче з моєї книжечки розпочати серію для дітей. Крім всіх цих усі-пусі, "а-ба-ба-га-ла-ма-г" і зроблених під Діснея речей, діти і підлітки повинні знати історію, яка була зовсім недавно. Текст до малюнків написав 1982-го. Тоді приніс книжку у видавництво "Веселка". Там мені сказали: "Що Ви нам знову цих старих дідів даєте! Там же Канівська ГЕС будується - пафос, будова комунізму. Про це треба писати, а не про якісь довбанки".
"Велика риба" з'явилася тиражем 500 примірників. Коштує 24 гривні.
2 
4880
Коментарі