11 лютого 1902 року в підмосковному Звенигороді в дворянській родині народилася Любов Орлова, знаменита актриса, кумир радянських глядачів 1930—1950-х років.
Першим, хто захопився Любочкою Орловою, був сам Федір Шаляпін, який був другом сім'ї Орлових. Сталося це в 1908 році на дитячому балу, який великий співак влаштовував в своєму особняку в Москві. Серед дітлахів він примітив маленьку дівчинку з білявими локонами до плечей і з захопленням підняв її на руки. Любочці було тоді шість. А коли вона зіграла роль Редьки в домашній опереті "Грибний переполох", Шаляпін першим же передбачив їй славу артистки. Він так захопився і подружився з маленькою Любочкою, що склав їй вірші і подарував автопортрет.
Спочатку, після закінчення Московської консерваторії (1919-1922), а потім і хореографічного відділення Московського театрального технікуму (1922-1925), Любов Орлова працювала в Московському музичному театрі, яким керував Володимир Немирович-Данченко. Там вона виступала як оперна співачка і виконавиця хореографічних номерів.
Дебютом в кіно стало виконання ролі Грушеньки в картині "Петербурзька ніч" (1934) режисера Григорія Рошаля. Це була одна з перших екранізацій роману Достоєвського "Брати Карамазови", поставлена ще в епоху німого кіно.
Поворотним моментом в її творчості стала роль домогосподарки Анюти у фільмі "Веселі хлопці".
Стрічку знімав 30-річний уже відомий фільмом "Броненосець Потьомкін" Григорій Александров. У молодого, швидкого, насмішливого режисера старша на рік Орлова закохалася по вуха.
"Я побачила цього золотоволосого голубоокого бога і зрозуміла, що все скінчено".
На той час вона була у другому шлюбі, режисер теж не був вільним. На зйомки приїхала його дружина із сином. Втім Александров не приховував своєї симпатії до Люби і навіть викинув частину епізодів із Леонідом Утьосовим, який грав головного героя фільму. Натомість сценарій змінив під Орлову. Із чорнявки її перефарбували у білявку. Після зйомок режисер і актриса побралися.
Сам же фільм спершу визнали хуліганським і заборонили випускати в прокат. Але письменник Максим Горький умовив передивись комедію Сталіна. Той неймовірно зрадів:
"Подивився, наче у відпустці побував".
Картину показали в усіх кінотеатрах СРСР і відіслали на фестиваль у Венецію. Там вона мала шалений успіх. Пісню "Сердце тебе не хочется покоя" співали навіть венеціанські гондольєри. А Орлову вождь запросив на прийом в Кремль, де вони вперше побачилися.
Відтоді він всіляко виявляв знаки уваги актрисі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кольорову "Волгу-Волгу" підготували до дня закоханих
15 березня 1941 року присвоює їй Сталінську премію за ролі у фільмах "Цирк" та "Волга-Волга".
На одному із Кремлівських прийомів генсек оглянув улюблену актрису з голови до ніг:
-Яка маленька! Яка худенька! Чому худенька? Чому бліда?
- Чоловік зйомками змучив, - блимнула на Григорія актриса.
Вождь похмуро зиркнув на режисер, у фільмах якого знімалася Орлова:
- Запам'ятайте, товаришу Александров, Орлова – наше народне досягнення. Вона у нас одна. Якщо ви будете її мучити, ми вас жорстоко покараємо. Ми вас повісимо.
- За що? - жартівливо запротестував режиссер.
- За шию, - похмуро відрубав Сталін.
На той час Орлова вже стала обличчям епохи, в яку "жить стало лучше, жить стало веселее".
Її пісні співала вся країна. Глядачі обожнювали її лялькову красу: зріст 158, талія – 43 см. Жінки копіювали її жести, висвітлювали волосся і вигадували, що вони її родички. Медики СРСР називали цю душевну хворобу синдромом Орлової.
Вона ж раділа життю, відвідувала розкішні прийоми. Її шафа була забита одягом, на що подруга, актриса Фаїна Раневська колись зауважила, що там навіть молі ніде поміститися.
Орлова потроху пристрастилась до алкоголю. Коли чоловік вертався з роботи, вона вже була п'яною після кількох келихів вина. Тільки погрожуючи розривом стосунків і завалом кар'єри Александрову вдалося переконати дружину не пити.
З чоловіком у неї були особливі стосунки. До кінця життя, а вони прожили разом 40 років, називали один одного на "Ви", зідзвонювались, якшо були у різних кімнатах. Актриса до кінця життя зберігала всі його записочки, навіть "Буду о шостій". Коли її запитували, чому вона не знімається в інших режисерів, казала:
"Зйомки фільму тривають рік-півтора і найчастіше – далеко від Москви. Як же я весь цей час буду без Гриші?"
Дітей подружжя не мало, Орлова не хотіла.
"Я надивилася на свою маму і сетру. Діти – це ж постійний страх. Спочатку боїшся завагітніти, потім – народити. А потім до гробу – страх за дітей".
В 40-50 роках пара Орова-Александров вважалася однією із найзабезпеченіших у Радянському Сюзі. Якось після примірки концертної сукні актриса зауважила з досадою, дивлячись на свої нові кавово-бежеві рукавички:
"Зовсім не той відтінок, знову доведеться летіти в Париж, а так хочеться у Внуково".
Подружжя любило свою дачу у Внуково під Москвою. Для того щоб фінансувати будівництво маєтку, до якого прилягав 1 га грибного лісу, Орлова починає гастролювати по країні. Вона вимагає з організаторів концертів по 3 000 карбованців за виступ, водночас як вища концертна ставка - 750 карбованців. Додому привозила гастрольну валізку повну грошей. Спочатку перечити їй ніхто не смів. Але потім хтось написав листа до ЦК партії. У газеті "Радянське мистецтво" з'явилась стаття "Негідна поведінка". Орловій довелося піти у тінь, а Александров насилу залагодив конфлікт завдяки своїм зв'язкам. Та зрештою будинок добудували. Там - розкішний камін, бассейн , величезна спальня Орлової і веранди, що виходять в ліс. Перший магнітофон і перший телевізор в країні з'являються саме в домі зоряного подружжя. До них приїздять актриса Марлен Дітріх і режисер Федеріко Феліні. В особистих друзях сам Чарлі Чаплін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Федір Шаляпін ходив у краденій шубі
Післявоєнна "Весна" стала останнім тріумфом Орлової. Були інші фільми, але в них була не та Орлова. Актриса постаріла.
Вона все життя боролася за те, щоб зберегти свою красу: щоранку льодяний душ, балетний станок.
Фраза із театральної вистави "Милий брехун" стала її девізом:
"Мені завжди буде 39 років і ні на один день більше!"
Раневська якось зауважила :
"Я всього на 8 років старше Любочки, а все життя була її бабусею!"
Александров перепробував різні хитрощі: знімав дружину так, щоб камера світила безпосередньо в обличчя. Так світло розгладжувало зморшки. Коли це вже не допомагало, Орлова перша в радянських кіноактрис зробила пластичну операцію. Із своїх закордонних поїздок вона привозила найкращі креми. Через страх здаватися негарною і немолодою завжди приховувала свій вік, не любила фотографуватися.
Крім того зірка телеекрану страждала страхом світла. Вікна її квартири завжди були завішені шторами.
Після 70 років її забрали в лікарню з страшними болями в нирках. Орлова вважала, що в неї каміння в нирках. Лікарі зробили надріз і зашили. У неї виявився рак підшлункової залози. Чоловік попросив не повідомляти діагнозу актрисі. Їй віддали каміння, видалене в іншого пацієнта.
26 січня 1975 року в квартирі подружжя пролунав дзвінок. Телефонувала Орлова, яка знову потрапила в лікарню:
"Гриша, чому ви не приходите? Я чекаю…!"
Александров помчався в кремлівську лікарню.
"Як ви довго", - сказала Орлова. Це були її останні слова.
Вона померла, не доживши до 73-річчя 2 тижні.
Ховали актрису в закритій труні – це була її воля. Через рік у Григорія Александрова помер 50-річний син Дуглас від першого шлюбу. 48-річна вдова сина Галина оженила на собі 72-річного Александрова, щоб отримати спадок: квартиру і дачу. Вона носила дорогоцінності й шуби Орлової. Після смерті режисера 1983 році не дозволила поховати його біля актриси. Її син Григорій пив, більшість речей знаменитого подружжя пропив, архів з фото опинився на смітнику.
2 
4880
Коментарі