1 вересня 1819 року вперше поставили на сцені Полтавського театру п'єсу Івана Котляревського "Наталка Полтавка".
Котляревський став директором Полтавського вільного театру 1816-го. До трупи залучив актора Михайла Щепкіна, допомігши викупити його з кріпацтва у поміщиків Волькенштейнів. Спочатку ставив переважно російські комічні опери та комедії. Та глядачі швидко втомилися від них і критикували, зокрема за викривлення життя українців та українських пісень у п'єсі "Козак-віршотворець" Олександра Шаховського. Заклад втрачав шанувальників.
Котляревський розумів, що є запит на справжній український театр, але вистав немає. Узяв народний переказ про кохання селянки і "Козак-віршотворець" та на їх основі написав "Наталку Полтавку". Також серед впливів на твір - вертепна і шкільна драма, інтермедії XVIII століття. Письменник хотів зобразити життя українського народу таким, як воно є – з реальним побутом, проблемами, характерами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коханий Наталки Полтавки працює кур'єром в Амстердамі
Сюжет вийшов драматичний. Головна героїня – дівчина Наталка – змушена йти заміж за нелюбого, щоб підтримати матір-біднячку.
Роль виборного Макогоненка – заможного селянина й урядовця – писав під Михайла Щепкіна. Возного Тетерваковського дав зіграти Івану Угарову, а Наталку Полтавку - Тетяні Пряженківській. Вони теж були кріпаками Волькенштейнів. Коли читав акторам твір – вони були в захваті.
П'єса мала шалений успіх. Глядачам подобалося, що правда і честь на боці звичайних людей, а не багатіїв. Сотні вистав проходили у переповненому залі. Газети писали, що якщо немає в театрі збору, став "Наталку Полтавку" – буде аншлаг.
"Наталка Полтавка" була першою збіркою пам'яток української народності, взірцем для наступних, – писав філолог Ізмаїл Срезневський у вступі до альманаху "Український збірник", виданого в Харкові 1838-го. У ньому вперше опублікували твір Котляревського. – П'єса мала сильний вплив на вивчення українського народу, можна сказати – пробудила його".
"Наталка Полтавка" вважається першим твором нової української драматургії.
"80 літ! Мало не століття її виставляють і любителі, й актори. Я сам 33 роки слухаю її на сцені і навіть належу до виконавців однієї з ролей цієї славної п'єси. Багато води утекло в море забуття. Тисячі драматичних п'єс спочивають вічним сном, забуті навіки, а її вивчили напам'ять майже всі. Часто мені приходилось чути, як у театрі, перш ніж актор скаже свої слова, хто-небудь із глядачів нервово проказує далі, ніби суфлірує!" – писав у спогадах драматург Іван Карпенко-Карий про п'єсу "Наталка Полтавка". Назвав її "праматір'ю українського народного театру".
2 
4880
Коментарі