— Любов — це предметний світ. Інтернет установити, газ провести, рушник у ванну подати, продукти з магазину принести, — каже домогосподарка 22-річна Валя. Чотири роки живе з коханим однолітком Колею в цивільному шлюбі, вагітна третьою дитиною. Звертається до найкращої подруги 22-річної Наташі, в якої хлопець раптово зник, лише зрідка телефонує.
— Його насправді немає в твоєму серці, він лише в твоїй голові. Ти як поліп на туші кита. Звільнися! Почни жити повноцінно! Чого ти чекаєш?
На сцені столичної консерваторії відбулася прем'єра вистави "Наталка Полтавка. док" за мотивами п'єси Івана Котляревського. Над постановкою працювала команда Київського театру на Печерську.
Дія розгортається 2019 року в Полтаві. Головна героїня Наташа закінчила педагогічний університет, історик за освітою. Намагається влаштуватися вчителькою. Підробляє екскурсоводом у музеї-заповіднику Гоголя в селі Гоголеве на Полтавщині, за сюжетом.
Її коханий Петро, з яким почала зустрічатися після випускного, четвертий рік живе й навчається в столиці Нідерландів Амстердамі. Підробляє кур'єром. Спілкуються через інтернет дедалі рідше. Вирішують, що стосунки на відстані неможливі й обом потрібна пауза.
Наташа знайомиться з італійцем Майклом, а згодом — зі студентом Києво-Могилянської академії Микитою. У школі, де проходить співбесіду, зустрічає бізнесмена й мецената Андрія Андрійовича Кравченка, якому за 40. Він освідчується дівчині.
Головну роль виконує Дар'я Творонович, 26 років.
В основі драматургії — інтерв'ю з представниками різних соціальних і вікових груп мегаполісів, провінційних міст і сіл. За рік опитали приблизно 150 людей.
— Наші персонажі — збірні образи, — розповідає режисерка Олена Лазовіч, 42 роки. — Зараз час епічних історій. І ми створювали таку з тих багатьох людей, яких зустрічали.
Чим сучасна Наташа схожа з класичною і чим відрізняється?
— Дуже схожа. Головна відмінність у драматургії. Класична героїня — вирішений образ уже від початку, муміфікований. Здається, ніби така красива, добра і в неї все вирішено — вона чекає. І всі спокуси, що приходять — у вигляді різних наречених, матері — ніби її не стосуються. 200 років тому Котляревський писав про реальні ситуації. Мав завдання розповідати про сьогоднішніх людей сьогоднішнім людям. Це була колосально сучасна п'єса. Для нас зараз образ Полтавки відійшов, забронзовів.
Ми вирішили, що чекати коханого Наташі треба активно.
У виставі ви показуєте одночасно різні варіанти Наташиної долі.
— Наприклад, подруга Валя. Скаржиться, як важко їй із дітьми, втомилася, нічого не встигає. Попри всі труднощі сімейного життя, Валя — щаслива жінка. Наташа заздрить їй. Це спонукає впасти у відчай і не чекати Петра. Коли людина бачить щось гарне в когось і заздрить, починає себе знищувати, перекреслювати.
Із чоловіків довкола Наташі — яка найбільша спокуса?
— Андрій Андрійович. Не вік, не гроші її спокушають. Він наче бог на її шляху. Здійснення мрії, яку несе кожен педагог і професіонал взагалі.
У Полтаві ми провели експеримент. Запитували дівчат, які закінчують інститут, що для них важливо. У всіх був хлопець, любов — і на першому місці називали професію. Кар'єрний ріст нині важливий для будь-якої дівчини.
А як чоловік Андрій Андрійович її зачіпає?
— Жінці часто в чоловікові подобається його величина, харизма, те, чого зміг досягнути. Не можу сказати, що Наташа в це закохується, бо то є певні гормони, а це — зачарування. Вона себе обманює. Чимось захоплюється, що не є Петром.
Протягом вистави на сцені в коробці стоїть Наталка Полтавка — прообраз класичної героїні. На ній весільна сукня з елементами національного костюма. Персонаж створений на основі бесід із жінками, яким за 80.
— Це душа Наталки, народу, всіх жінок, які чекають на кохання й прямують до нього, — пояснює образ Олена Лазович. — "Наталка Полтавка" — важливий твір. Це генеральний образ української літератури, нашого внутрішнього шляху, традиції жіночності. Наша давньогрецька трагедія. Наталка — епічна героїня. У фіналі спектаклю Наталка Полтавка розповідає про своє щасливе життя з Петром та їхню зустріч у Раю. На сцену виходять кілька десятків дівчат. І всі кажуть: "Я Наталка".
— Бути живим — це мати кохання, що перемагає смерть. Усі хочуть цим шляхом іти. Бути Наталкою.
Наступний показ спектаклю "Наталка Полтавка. док" Київського театру на Печерську відбудеться в грудні.
3 
1
Коментарі