Православні християни святкують Водохреще

18 січня, день напередодні свята Хрещення, називається за канонами Православної церкви Навечір"я або Водохресний святвечір.

Слово навечір"я означає переддень церковного торжества, а друга назва - святвечір (або сочевник) пов"язана з традицією цього дня варити особливий узвар з медом і родзинками - сочиво. Варили сочиво (або кутю) з пшениці, гороху, рису, ячменю, заправляли медом, маковим, конопляним, соняшниковим або іншим пісним маслом. Зерно було символом життя, яке воскресає, а мед або солодка приправа означали солодке майбутнє блаженне життя.

Церква цього дня встановила піст. Саме звідси і пішла традиція варити кутю.

Міру посту віруючі визначають індивідуально. Цього дня, як і в Різдвяний святвечір, не куштують їжу до винесення свічки після Літургії вранці і першого причащання водохресної води.

У святвечір після літургії в храмах здійснюється велике освячення води. Водоосвячення називається великим через особливу урочистість обряду євангельської події, яка стала дійсним освяченням самого єства води через занурення в неї Бога в плоті.

Вода ця називається Агиасмою, або просто водохресною водою. Під впливом Єрусалимського статуту, з 11-12 століття водоосвячення відбувається двічі - і у Водохресний святвечір, і безпосередньо в свято Богоявлення. Освячення в обидва дні проходить однаковим чином, тому вода, освячена в ці дні, нічим не відрізняється.

Є благочестива традиція кропити цього дня водохресною водою своє житло.

Вважається, що освячена вода - це церковна святиня, яка вимагає до себе хорошого ставлення. Тоді вона не псується багато років. Традиційно її зберігають поряд з домашнім іконостасом, повідомляє РИА "Новости".

×