На початку місяця співвласників видавництва "Факт" засудили на 6 років за шахрайство. Багато авторів "Факту", та й не тільки, уже після суду почали розповідати, що в них теж позичали гроші і не повернули.
Gazeta.ua поцікавилася, чи були ще випадки, коли видавництво повелося негарно щодо авторів, працівників та читачів.
Виявилося, що харківське "Фоліо" "позичало" для обкладинок картинки з голлівудських та російский постерів. Так, для ілюстрації роману Володимира Малика "Горить свіча" до постера від фільму Миколи Лєбєдєва "Вовкодав" у "фотошопі" вставили обличчя американських акторів Джесіки Біл та Деніела Крейга. Згори втисли Золоті ворота.
"Печально, що так вийшло, - каже генеральний директор "Фоліо" Олександр Красовицький. - У "Фоліо" був дизайнер, який цим займався, не зважаючи на заборону. А фільми у нас не всі дивляться. Кілька років тому дизайнера звільнили. Більше таких обкладинок немає".
Також видавництво економить на гонорарах за обкладинки. Так, наприклад, Іллі Стронґовському не заплатили ні копійки.
"Але з іншого боку - чого б воно мало, якщо договорів ми теж не підписували? З юридичної токи зору все чисто, - каже Ілля Стронґовський.
Ще "Фоліо" звинувачують у тому, що видавництво перекладає з "третьої" мови. 2010-го видало українську версію роману норвезького письменника Ерленда Лу "Тихі дні в Перемішках". Перекладачем написали Ірину Сабор. Перекладач Олександр Ворошило, який веде жж-сторінку під ніком giggster, зауважив, що 2010 року у російському видавництві "Азбука-Классика" ця ж книжка вийшла російською. І в українському, і в російському варіантах - з однаковими помилками.
"Яким чином, - пише Ворошило, - у перекладачки Ірини Сабор і видавництва "Фоліо" в українському перекладі вийшло те саме слово, що і в російському? З якої мови вона перекладала? Коли вже, бл...дь, видавництво "Фоліо" припинить видавати переклади з російської? Переклади подвійні, отже, з відповідним нагромадженням помилок - за переклади з мови оригіналу? Заї..ло вже це ніщебродство".
"Переклад через третю мову - нормальна світова практика у країнах із нерозвинутою перекладацькою школою, - запевняє Красовицький. - В країні, де не виходить і 500 нових перекладів на рік, не можна говорити про розвиток перекладацької культури з рідкісних мов - приміром, скандинавської, ірландської, прибалтійських. Ірині Сабор ми оплатили переклад з норвезької. Вона мешкає в Норвегії і знає мову. Так, найчастіше ми узгоджуємо з правовласниками переклади через третю мову. Загалом, тема надумана одним із літературних критиків, який неодноразово ображений видавцями при спробі вимагати в них завищену плату за свою працю".
3 
4880
Коментарі
1