Ексклюзиви
Середа, 29 січня 2014 15:44

"Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло" - живописці на барикадах
13

Sunrise. Марія Діордійчук
Марія Діордійчук за роботою
Стіна. Руслан Коломієць
Художник Максим Вергер за роботою
Картина Марії Діордійчук

Поки триває протистояння між мітингувальниками та силовиками на столичній вул. Грушевського, художники пишуть з натури, що відбувається на барикадах. Хтось користується онлайн-трансляціями з подій, приходить на Майдан замальовувати ескізи, а дехто стоїть з мольбертом на морозі перед самими барикадами. Київська художниця Марія Діордійчук працює над серією "Кольори волі". Вже готові чотири її полотна і стільки ж у роботі.

"Емоцій через край, і я не встигаю займатись навіть поточними справами вдома. Зранку біжу в серце подій з олівцями та альбомом, вдень - швидко до майстерні, щоб почати роботу на полотні, - розповідає художниця. - Була думка взяти етюдник та писати безпосередньо на Грушевського, я пішла ввечері саме в день Соборності "на розвідку". Підійшла дуже близько до епіцентру заворушень. Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло. Піднімається з землі, проходить через ноги аж до кінчиків пальців рук, очі печуть від їдкого диму, а в вухах дзвін. Зрозуміла, що в таких умовах можу робити тільки швидкі замальовки."

Художниця щодня приходить на Майдан Незалежності або Європейську площу, робить замальовки 2-3 години, а потім йде до майстерні працювати.

Руслан Коломієць почав писати революційні картини після 19 грудня, відразу по тому, як на Грушевського спалахнув конфлікт. Малює вдома під онлайн-трансляції. Окрім загальних планів боротьби художник також написав портрет Сергія Нігояна, 20-річного охоронця Майдану, якого застрелили 22 січня.

Часто перед самими барикадами можна зустріти художника Максима Вегера з мольбертом за роботою. Його картина вже готова, але поки не готовий її показувати.

"Десь з 10-ї ранку до 17-ї години я був там. Від морозу намагався абстрагуватися, мені в цьому дуже допомогли привітні люди, які зігрівали мене своїми словами і щирими очима. Вдома відсутні ті емоції, які я відчув там," - розповідає митець.

Зараз ви читаєте новину «"Ніколи не забуду, як хвиля від вибуху йде крізь тіло" - живописці на барикадах». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 341
Голосування Прем'єру якого українського фільму Ви очікуєте найбільше?
  • "Коли падають дерева" (реж. Марися Нікітюк)
  • "Тарас. Повернення" (реж. Олександр Денисенко)
  • "Позивний Бандерас" (реж. Заза Буадзе)
  • "Свінгери" (реж. Андрейс Екіс)
  • "Дике поле" (за романом Сергія Жадана "Ворошиловград", реж. Ярослав Лодигін)
  • "Брама" (реж. Володимир Тихий)
  • "Таємний щоденник Симона Петлюри" (реж. Лесь Янчук)
  • "Викрадена принцеса: Руслан і Людмила" (реж. Олег Маламуж)
Переглянути