25 серпня 1829 року в Харкові відбулася прем'єра політичної комедії Григорія Квітки-Основ'яненка "Дворянські вибори". Трупа Харківського театру під керівництвом режисера Iвана Штейна показала через твір механізми тогочасних станових виборів у губернському місті.
"П'єса "Дворянські вибори" - найскандальніший твір Квітки-Основ'яненка, - каже театрознавиця Ганна Веселовська. - Сучасники сприйняли його як добірку гострих дражливих анекдотів. Сам багаторічний предводитель дворянства й совісний суддя, письменник добре знав усі крутійства тогочасної виборчої кампанії, де здобування влади такими колоритними особистостями із красномовними прізвищами, як Староплутов, Кожедралов, Вижималов, здійснювали за допомогою підкупу, шантажу та обману.
Щиро вірячи у просвітительський прогрес, наївний Квітка сподівався, що, побачивши такі безчинства на сцені, суспільство критичніше ставитиметься до себе. Зрозуміло, що за свій викривальний пафос автор здобув лише гірку пігулку".
Цензура одразу заборонила комедію, бо Микола І несхвально відгукнувся про п'єсу. На витягу цензорською рукою було покладено резолюцію: "Пиесу сию к представлению не одобрять. 27 августа 1829".
Та навіть після заборони трупа виставляла її в Харкові, Таганрозі та інших містах. Третій відділ у спеціальному листі від 16 вересня 1829-го дав вказівку слобідсько-українському цивільному губернаторові Каховському вжити заходів, щоб "Дворянські вибори" на сцені не ставилися. Українському театру дозволили тільки постановку родинно-побутових п`єс, як-от "Наталка Полтавка" та "Сватання на Гончарівці".
"Після того як заборонили "Дворянські вибори", а монархічно налаштованого Квітку звинуватили в революційних настроях, драматург іще кілька разів пограв із владою в піддавки. Трохи переробивши твір і написавши лояльнішу комедію "Дворянські вибори, частина друга, або Вибір справника", де вперше з'являється славнозвісний крутій Шельменко, - продовжує Веселовська. - Після цього безжальний памфлетист перетворився на поміркованого оповідача анекдотів із провінційного життя. Популярні і в ХІХ, ХХ, ХХІ століттях комедії, водевілі, комічні опери "Шельменко - волосний писар", "Шельменко-денщик", "Сватання на Гончарівці", "Бой-жінка" цензуру не лякали. А до репертуару їх брали як обидва імператорських театри Москви і Санкт-Петербурга, так і практично кожна українська трупа".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Квітка-Основ'яненко до 6 років був сліпий
"Драматичні письменники почали соромити вади й забобони, вправно виставляючи їх потворно-смішний бік, - писав 1829-го про "Дворянські вибори" російський автор Василь Ушаков. - У вищезгаданій комедії майстерним і сміливим пензлем накреслено зображення одного з найогидніших зловживань, що відбувається через те, що просвіта у нас не дуже ще глибоко пустила своє коріння. Освічена публіка зраділа цьому новому явищу, і понад тисячу примірників комедії розпродано було в два місяці. З цього випливає, що наші співвітчизники люблять істинне й хороше, але мракобісся цього разу не залишилося у спокої і диким своїм голосом заволало, що комедія ображає не тільки всі стани дворян, але навіть зазіхає на установу государині - дворянські зібрання та дворянські вибори. Змилуйтесь, панове. Де це ви знайшли? У розтерзуваній вами комедії стріли сатири звернені тільки на зловживання.
Не знаю, що думають пани мракобіси; тільки маю честь їм оголосити, що я належу до одного з найдавніших прізвищ російського дворянства і нітрохи не ображаюся на те, що побратими мої за званням дворянина, які суть Кожедралов і Забойкін, виведені на сцену у справжньому їхньому вигляді.
Отже, мужайтеся, благородні поборники істини. Сміливо вражайте грізною палицею вашої дотепності забобони і зловживання".
Російський письменник, директор московських театрів Михайло Загоскін писав Квітці-Основ'яненку 1836-го, що "Дворянські вибори", ймовірно, мали б величезний успіх, якби могли бути показані на тамтешній сцені. Про широкий громадський резонанс п'єси у 1830-1840 роки може свідчити такий факт. Коли в московському Великому театрі в бенефіс актора Михайла Щепкіна 20 лютого 1842-го ставилася пізніша комедія Квітки-Основ'яненка "Шельменко-денщик", для забезпечення їй більшого успіху в афіші було зазначено, що це твір від автора "Дворянських виборів".




















Коментарі