пʼятниця, 04 квітня 2014 20:09

Яка доля українського коміксу?
30

Художник - Ігор Бежук
сторінка коміксу "Даогопак". Художник - Олександр Ком’яхов
"Зоряна байка про козака Чубенка", художник Олександр Ком’яхов
Брошюру "Мазепа. Крок до правди" розмалював 2008 року Юрій Журавель, чим багатьом відкрився не тільки як музикант
Художниця Марися Рудська у футболці зі своїм малюнком

Український комікс перебуває в жалюгідному стані, і його треба якнайшвидше розвивати, вважає київський художник Віталій Січкарчук. Відомий за псевдом Пекельний Бульба - з 2008 року веде блог під таким ніком. Стверджує, що є художники, яким це під силу.

"За останній час є тільки "Ясь та Івась" - комікси Ігоря Бежука про Євро-2012, і є "Даогопак", з ідеєю якого автор ідеї багато років носився (тритомний комікс-блокбастер про пригоди козаків-характерників намалював Олексій Чебикін - Gazeta.ua). Ну, наступного року те саме видавництво зробило ще Козака Чуба ("Зоряну байку про козака Чубенка" намалював киянин Олександр Ком'яхов - Gazeta.ua). І то він не завершений, по логіці має бути ще щось", - стверджує художник.

З останнього Ком'яхов відомий також добіркою робіт, присвячених персонажам протистояння на вулиці Грушевського.

"Колись у карикатурі, якщо не в плані наповнення, то візуально, сильний був Анатолій Василенко. Перемалював багато дитячих книжок. З нових - Юрко Журавель сильний шаржист. По його реакції на події видно, що швидко працює, і стиль є давно. Обличчя добре робить. Бо це складно передати, щоб і викривлений був, і впізнаваний. Є стара школа журналу "Перець", а нових мало. Хіба що на замовлення газет малюють", - каже Січкарчук, який і сам виконує ілюстрації для кількох видань.

На початку 2010 року газети написали про "бандерівський календар" його авторства.

"Зараз українська дійсність наблизилася до сюжетів мого календаря. Там був і збитий гвинтокрил Януковича, і депутати, розвішані на Хрещатику, знищення комуністів, Партії регіонів, Московського патріархату. І там було знищення Кремля. Це зараз головний пункт, як бачимо. Тепер усі на політиці. Попит на такі малюнки росте", - вважає митець.

За його словами, війна надихає творити, але віднімає багато сили й часу. 

"За останні місяці я просто вигризав час, щоб помалювати. То Майдан, то просто сів - і не малювалося. Якби ще жити не в вирі подій, а в Києві не до малювання було. Не всім так. Є люди мирні. Я собі слабо уявляю агресивну пропаганду від Марисі Рудської. У неї на малюнках є й коктейлі, але такі мальовничі... Мене воно б не надихало в бій. Марися Рудська може бути сильний ілюстратор книжок, і не тільки для дитячих", - вважає Січкарчук.

Говорячи про революційне малярство, згадує Союз Вольних Художників "Воля або смерть!":

"З Союзу Вольних Художників мені найцікавіша творчість Андрія Єрмоленка. Мало зарозумілого в нього, і не зациклюється на одному. У нього то Махновщина, то СтарВорс, то Шевченко з автоматом. Чому б і ні? Тарас Шевченко в уяві нашій аж закостенів на постаменті і, як батько, всіх рукою накрива. Хоч то він і сам для себе такий образ витворив. Його фотки бачили? Всі стоять "на костюмах", а він один у шапці та в кожусі, хоч під кожухом видно теж костюм. Шевченко хотів, щоб його бачили таким, хоч був богемний. От вірші його деякі дуже не богемні. Ті, що про політику - розвінчувальні, агресивні й закликальні", - каже Бульба, який свого часу встиг попрацювати і за своїм фахом, вчителем історії.

Повертаючись до теми коміксів, добрим майстром називає Ігоря Бежука - за "впізнаваний, помірковано злий" стиль. На тлі подій відомий Бежуковий портрет козака-манданівця Михайла Гаврилюка.

Ігор Бежук і сам, ще торік, на своїй сторінці в соцмережі, розповідав про роботу над наступною книгою коміксів:

Наприкінці минулого року анонсував комікс "Неймовірні пригоди козаків з кавою" присвячений Юрію Кульчицькому та козакам, які відзначилися при знятті облоги турецькими військами Відня.
Втім, малювання коміксу, як і інша творча діяльність, не надто надається до вкладання в терміни, тим більше, якщо хочеться отримати задоволення від процесу, добряче все вималювати та й сценарій варто було б зробити цікавішим, що для коміксу, річ вкрай важлива... Попередній коміксний проект "Ясь та Івась" дав мені поштовх до малювання коміксів. Звісно, не все пройшло як задумано, але досвід, знайомства з цікавими людьми, позитивні емоції - безцінні.
Тому, не поспішаючи, малюю комікс далі.

Наразі ж на малюнках Бежука в Луцьку створили серію іграшок "Українські солдатики".

Зараз ви читаєте новину «Яка доля українського коміксу?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі