Український комікс перебуває в жалюгідному стані, і його треба якнайшвидше розвивати, вважає київський художник Віталій Січкарчук. Відомий за псевдом Пекельний Бульба - з 2008 року веде блог під таким ніком. Стверджує, що є художники, яким це під силу.
"За останній час є тільки "Ясь та Івась" - комікси Ігоря Бежука про Євро-2012, і є "Даогопак", з ідеєю якого автор ідеї багато років носився (тритомний комікс-блокбастер про пригоди козаків-характерників намалював Олексій Чебикін - Gazeta.ua). Ну, наступного року те саме видавництво зробило ще Козака Чуба ("Зоряну байку про козака Чубенка" намалював киянин Олександр Ком'яхов - Gazeta.ua). І то він не завершений, по логіці має бути ще щось", - стверджує художник.
З останнього Ком'яхов відомий також добіркою робіт, присвячених персонажам протистояння на вулиці Грушевського.
"Колись у карикатурі, якщо не в плані наповнення, то візуально, сильний був Анатолій Василенко. Перемалював багато дитячих книжок. З нових - Юрко Журавель сильний шаржист. По його реакції на події видно, що швидко працює, і стиль є давно. Обличчя добре робить. Бо це складно передати, щоб і викривлений був, і впізнаваний. Є стара школа журналу "Перець", а нових мало. Хіба що на замовлення газет малюють", - каже Січкарчук, який і сам виконує ілюстрації для кількох видань.
На початку 2010 року газети написали про "бандерівський календар" його авторства.
"Зараз українська дійсність наблизилася до сюжетів мого календаря. Там був і збитий гвинтокрил Януковича, і депутати, розвішані на Хрещатику, знищення комуністів, Партії регіонів, Московського патріархату. І там було знищення Кремля. Це зараз головний пункт, як бачимо. Тепер усі на політиці. Попит на такі малюнки росте", - вважає митець.
За його словами, війна надихає творити, але віднімає багато сили й часу.
"За останні місяці я просто вигризав час, щоб помалювати. То Майдан, то просто сів - і не малювалося. Якби ще жити не в вирі подій, а в Києві не до малювання було. Не всім так. Є люди мирні. Я собі слабо уявляю агресивну пропаганду від Марисі Рудської. У неї на малюнках є й коктейлі, але такі мальовничі... Мене воно б не надихало в бій. Марися Рудська може бути сильний ілюстратор книжок, і не тільки для дитячих", - вважає Січкарчук.
Говорячи про революційне малярство, згадує Союз Вольних Художників "Воля або смерть!":
"З Союзу Вольних Художників мені найцікавіша творчість Андрія Єрмоленка. Мало зарозумілого в нього, і не зациклюється на одному. У нього то Махновщина, то СтарВорс, то Шевченко з автоматом. Чому б і ні? Тарас Шевченко в уяві нашій аж закостенів на постаменті і, як батько, всіх рукою накрива. Хоч то він і сам для себе такий образ витворив. Його фотки бачили? Всі стоять "на костюмах", а він один у шапці та в кожусі, хоч під кожухом видно теж костюм. Шевченко хотів, щоб його бачили таким, хоч був богемний. От вірші його деякі дуже не богемні. Ті, що про політику - розвінчувальні, агресивні й закликальні", - каже Бульба, який свого часу встиг попрацювати і за своїм фахом, вчителем історії.
Повертаючись до теми коміксів, добрим майстром називає Ігоря Бежука - за "впізнаваний, помірковано злий" стиль. На тлі подій відомий Бежуковий портрет козака-манданівця Михайла Гаврилюка.
Ігор Бежук і сам, ще торік, на своїй сторінці в соцмережі, розповідав про роботу над наступною книгою коміксів:
Наприкінці минулого року анонсував комікс "Неймовірні пригоди козаків з кавою" присвячений Юрію Кульчицькому та козакам, які відзначилися при знятті облоги турецькими військами Відня.
Втім, малювання коміксу, як і інша творча діяльність, не надто надається до вкладання в терміни, тим більше, якщо хочеться отримати задоволення від процесу, добряче все вималювати та й сценарій варто було б зробити цікавішим, що для коміксу, річ вкрай важлива... Попередній коміксний проект "Ясь та Івась" дав мені поштовх до малювання коміксів. Звісно, не все пройшло як задумано, але досвід, знайомства з цікавими людьми, позитивні емоції - безцінні.
Тому, не поспішаючи, малюю комікс далі.
Наразі ж на малюнках Бежука в Луцьку створили серію іграшок "Українські солдатики".
Коментарі