понеділок, 27 серпня 2018 12:05

"Из доступного у нас только радушие" - як Koktebel Jazz Festival впливає на розвиток Чорноморська
12

В Чорноморську на Одещині втретє пройшов Koktebel Jazz Festival. До міста захід переїхав із Затоки, Білгород-Дністровського району. Пошуки нового місця проведення фестивалю почалися ще в 2014-го після російської анексії Криму.

Як впливає на Чорноморськ поява великого міжнародного фестивалю - у репортажі Gazeta.ua.

До Чорноморська з Одеси 29 км автошляхами. До 2016 року місто називалось Іллічівськ. Містоутворюючі підприємства - це Іллічівський судоремонтний завод і порт. Звідси ходять пороми до болгарської Варни, грузинських Поті та Батумі, регулярні пасажирські морські рейси до Стамбула, Туреччина. Населення Чорноморська майже 60 тис. чоловік . В курортний сезон приїжджає більше 180 тис. туристів.

Автор: Катерина Лук'яшко
  Звідси ходять пороми до болгарської Варни
Звідси ходять пороми до болгарської Варни

На одеському залізничному вокзалі стоїть дуже засмагла жінка в синій сукні, чорних окулярах і довгих сережках з бісеру. Тримає табличку з написом "Затока, Черноморск, Каралино-Бугаз". Голосно кричить точки маршруту. До неї підходить дві дівчини. Проводить їх до білого мікроавтобуса. Вартість проїзду до Чорноморську називає водій — 100 гривень. Всередині буса нічим дихати. Маршрутка набирає пасажирів півтори години, але так і не відправляється. Не набралась потрібна кількість людей.

За рогом кожні 15-20 хвилин відправляється маршрутка № 25 до Чорноморська за 20 гривень. Нею добираються місцеві. Поряд з літньою жінкою з двома порожні кошики куняє чоловік років під 40. На ямах автобус підкидає і він прокидається.

"Чем я пахну?", - питає.

"Жіночими парфумами. А чим маєте?" - відповідаю.

"Жена унюхает, буду спать на пляже. От чего вам, бабам так нужно пахтиться? Три раза мылся, а все равно ее запах чуствую. Даже немного бензином обтерся. Может отобьет", - жаліється чолов'яга, - "Сказал, что на работе, а сам поехал к любовнице. Поверила. Я ж в Одессе водителем работаю, а это слава богу, 30 км. Так просто не проверишь. Та и нормально зарабатываю, 6 тысяч в сравнении с минималкой, шо была дома, это деньги. Жена еще й благодарна должна быть, это ж Ирка меня туда и устроила".

Почувши нашу розмову, бабця кривиться. Плює й прилаштовується на іншому сидінні.

Жена унюхает, буду спать на пляже

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рояль біля моря та атмосфера щастя: 5 особливостей Koktebel Jazz Festival-2018

Автобус зупиняється за 300 метрів від бази "Чайка". На її території і проходить фестиваль. База давно не діюча. Від міського пляжу відділена залізною решіткою. На території розміщений основний корпус - типова радянська будівля, і окремі збірно-щитові хатки. З металевих балок і парканів лущиться блакитна фарба. Дерев'яні перекриття альтанок пошарпані, подекуди відсутні.

Автор: Катерина Лук'яшко
  Вхід на територію бази "Чайка"
Вхід на територію бази "Чайка"

"База належить державному підприємству Чорноморський торговий порт", - каже засновник Koktebel Jazz Festival Лілія Млинарич. На ній червона футболка з написом "президент". Перевіряє роботу волонтерів біля входу.

"Коли заходиш на територію фестивалю відчуваєш фльор розрухи. Може це й романтично, але не дуже зручно для організації. Ми платимо за оренду і всі послуги. Ніякої фінансової допомоги тут нам не пропонують. Тому певна річ, що безкоштовних квитків жителям міста ми не даємо. За три роки від Чорноморська нам виділили 76 тисяч гривень. В той час, коли один такий захід коштує 6 мільйонів гривень. Налаштовуємо діалог з місцевими шляхом спеціальних заходів. На відкритій сцені біля моря можна поплавати і послухати музику. Діти і пенсіонери можуть відвідувати фестиваль безкоштовно".

Чоловік в червоних шортах хапає за руку волонтера, що нагнувся прибрати рознесені вітром рекламні брошури.

"Слышите, передайте главному, шоб поставили рукомойники возле фудкорту. Как же есть грязными руками? И душ шоб поставили", - командує .

"Душ є на території наметового містечка", - відповідає хлопець.

"Он только для его жителей. А мне нужно через полгорода домой ехать, шоб сполоснутся посля моря. Передайте там, не забудьте. Серега, стой, я с тобой", - біжить за другом, що поїхав на моноколесі.

Коли заходиш на територію фестивалю відчуваєш фльор розрухи

Такі засоби пересування здають в оренду в парку поряд. Ще у підприємців є гіроскутери та електосамокати. Вього 9 одиниць техніки. 10 хвилин на будь-якому транспорті коштуватиме 50 гривень. Почувши питання щодо кількості клієнтів, середньому доходу в день, сивий чоловік відмовчується.

"Я другу помагаю. Отстаньте", - хапає за плече хлопчину, що вчить клієнта їздити. Щось шепче на вухо і йде в глиб парку. Два рази обертається назад.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жити після анексії: президент кримського фестивалю розповіла про вимушений переїзд

На дереві напроти парку прибита табличка "Сегодня мест нет". Двері хостелу смикає молода пара.

"Чотири дні тому на ОLX знайшли хазяйку, що здає кімнати. Попросила у Вайбері підтвердити бронь. З двох людей хотіла триста гривень. Від моря - 4 кілометри. Ми приїхали. Хазяйки вдома нема, а в нашій кімнаті вже живуть якісь хлопці. З мого телефону на дзвінки не відповідає. Тоді подзвонили з телефону одного з її клієнтів. Сказала "Вибачте, так буває. Залиште територію". Пішли в парк, знайшли ріелторів. Ті сказали, що 1300 коштуватиме одна ніч. Це мінімальна ціна. Таких грошей з собою ми не маємо. Шукаємо, де заночувати", - каже контент-менеджер 38-річний Дмитро Сербенюк з Києва.

Хостел "Хорошо" в Черноморске
Фото: Катерина Лук'яшко
Док Іллічівського судноремонтного заводу
Вхід на територію бази "Чайка"
Головна сцена Koktebel Jazz Festival

"На "Джаз Коктебель" приїхали вперше. Взяли квиток лише на один день, де найкрутіші хедлайнери. Хочемо почути Morcheeba і Мартінту Топлі-Бьорд. Зазвичай їздимо на фестивалі за кордон — Бельгію, Іспанію та Польщу. Там крутий рівень організації, але у нас люди приємніші. Поряд з ріелторами стояла бабуся. Казала, що маленька пенсія і так намагається трохи заробити. Сказала, що їй нас шкода. Оббігала весь район, щоб нам щось знайти. Але в неї нічого не вийшло. Ми пішли вздовж вулиці і у перехожої спитали, чи не знає когось з вільною квартирою. Жінка почала опитувати сусідів. При тому, що тягла великий кавун. В Києві таке важко представити, що ти звернувся до перехожого, а він тобі просто так допоміг. Та врешті ми все одно нічого не знайшли", - розказує дружина Дмитра - Аліса.

З хостелу виходить чоловік в кепці, окулярах і білих кросівках. Подружжя питає, чи не знає він часом власника.

"Владелец я", - каже, - "Но из доступного у нас только радушие", - сміється.

В Києві таке важко представити, що ти звернувся до перехожого, а він тобі просто так допоміг.

"Три роки, як відкрилися", - каже Олександр Козяр, 46 років, господар хостелу "Хорошо". - "Якраз за кілька місяців до першого "Джаз Коктебелю" в Чорноморську. До того з дружиною їздили на фестиваль в Затоку два роки, а ще раніше встигнули побути в Коктебелі. Ми не знали, що він переїде. Місту просто пощастило. Бо на фест приїжджають молоді, стильні, сучасні люди. Таким ми завжди раді. Маємо 20 ліжок. Але за потреби можемо розмістити до 25 людей. Кладемо на канапі у холі. Одному холопцю з Харкова так у нас сподобалося, що він на сезон влаштувався працювати в місцеву кав'ярню. Спеціально під фестиваль ціни не піднімаємо. Мінімальна вартість в ці дні — 200 грн, так само, як і протягом сезону. У вересні буде по 150. Але наступного року на фестиваль все ж плануємо підняти вартість. Бо великий ажіотаж. Багатьом довелося відмовити. Перші фестивальники забронювали місця ще 23 березня. Таким клієнтам відмовити ми не можемо. І ціна для них вийшла дешевше."

Поки говоримо, на Олександра чекає дружина. Роздає безкоштовні купони на каву новоприбулим мешканцям. Поряд бігають діти. Їх у сім'ї троє — дві дівчинки і хлопчик.

"Місцеві розуміють, що завдяки фестивалю і його гостям, у нас все стає краще", - продовжує Олександр. - "Принаймні я, так точно розумію. У нас вдвічі збільшилась кількість яток з фаст-фудами, відкрили нові кафе. Люди перероблюють квартири на хостели. Єдиний мінус — з'явилось багато конкурентів. З кожним роком стає все більше людей, що займаються малим бізнесом. Але потрібно ще мінімум два-три роки, щоб люди повністю увімкнулися".

Автор: Катерина Лук'яшко
  Хостел "Хорошо" в Черноморске
Хостел "Хорошо" в Черноморске

Напроти хостелу збирається група людей. Їх мають повезти на екскурсію до Ілічівського судоремонтного заводу. Підприємство - один із спонсорів фестивалю. В день там працює біля 700 спеціалістів. Якщо роботи дуже багато, їх кількість може досягати 3 тисяч. Вузькопрофільних спеціалістів тримати весь час не вигідно. Середня зарплата працівника — 10 тис. грн. Хто хоче більше — їде закордон. На підриємстві найбільше не вистачає токарів — всього два на весь завод.

Місцеві розуміють, що завдяки фестивалю і його гостям, у нас все стає краще

"У нас колись були не кращі часи", - каже директор ІСРЗ Михайло Дудніков, 46 років. - "Тонули доки з пароплавами. Коли в мережі люди шукали фото заводу, їм показували погані картинки. Але чим більше ми робимо хороших речей, тим кращими нас бачать. Коли людина сьогодні почне шукати інформацію, то знайде повні причали і успішну роботу, арт об'єкти, спонсорську участь у фестивалі. Маємо льготні умови. Достойні працівники зможуть відвідати фестиваль безкоштовно. Я й сам ходжу. Сподобалося, що не було смертельно п'яних, злих, соціально не забезпечених, тому напружених, агресивних. Опівночі почав грати Олег Скрипка. 12-річна дочка спитала, чи можна збігати сфотаграфуватися. Пустив без питань, бо не було причин переживати"

Автор: Катерина Лук'яшко
  Док Іллічівського судноремонтного заводу
Док Іллічівського судноремонтного заводу

По місту розташовано багато супермаркетів місцевої мережі "Копійка". Один з магазинів недалеко від території фестивалю. Мають власне виробництво, готову кухню. Котлету по-київськи продають за 19 грн 100 грамів, відбивні з курки — за 15 грн. Окремо продають запаковані обіди — гарнір і м'ясо. Їх ціна від 43-67 грн. Ціни на алкоголь такі ж, як і в Києві.

Ввечері на касі збирається велика черга. Жінка з сином стоять за двома молодиками, що голосно сміються. В її возику молоко, хліб, сир, дві шоколадки і кіндер. Зверху лежить літачок із пінопласту і довга палка. Син просить купити ще й морозиво.

"Отстань от меня. Тебе уже хватит. Сколько можно стоять? А, это ж начался фестиваль. Снова понаехали. Когда уже домой посваливаете к чертовой матери", - говорить жінка. Молодики перестають сміятися, дивляться на неї і пропускають вперед. Так само роблять ще троє людей з черги.

Дзвоню, щоб поговорити з мером. У приймальні кажуть, що це неможливо. Голова міста, Валерій Хмелюк, вирішив, що краще на питання відповість начальник відділу культури. Але пані Юлія Крістанова на фестивалі зустрітися не погодилась. У неї вихідні. Лише поговорити по телефону.

"Ми об'їздили з організаторами все узбережжя. На території міста такого майданчика, щоб їх задовольнив — не знайшлося. Підійшла база "Чайка". Це державне підприємство, що до міста не має жодного відношення", - сказала Юлія Крістанова.

"Мер при владі з 1994-го року. Був при всіх урядах. Живе за канонами радянської системи. Зовсім не розуміє, що зараз все на виду, як не крийся. Вся його адміністрація тих самих консервативних поглядів. Для них фестиваль — збіговисько наркоманів і проституток. Щось незрозуміле і чуже. Минулоріч з адміністрації понабирали білетів і не прийшли. Ні собі ні людям. Місто потребує нових людей, які мислять інакше", - каже місцева жителька. Імені просить не вказувати.

А, это ж начался фестиваль. Снова понаехали.

У парку починаються танці для пенсіонерів. Жінки, яких ще ніхто не запросив, сидять на лавках. Почувши мою розмову пані з рожевою помадою і в сукні з дрібними квіточками, підходить впритул.

"У нас мэр — во," - показує великий палець. - "Мы за него еще голосовать пойдем".

"Ты шо? Ему ж 73 года", - перебиває подруга в накрохмаленій білій блузі й зеленій хустинці.

"Ну и шо? Молодой. Он еще поработает. С пенсионерами здоровается, нам обеды устраивает . На День Победы ветеранов собирает, столы накривает. Чем тебе не так?", - сідає на своє місце.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Напівоголений Дорн і бідна такса: як пройшов Koktebel Jazz Festival-2018

Автор: Катерина Лук'яшко
  Туристи на  чорноморському пляжі
Туристи на чорноморському пляжі

Перепитую, чи знають, що для пенсіонерів вхід на фестиваль безкоштовний.

"Мы туда не ходим, но относимся к ним хорошо. Пусть приезжают",- розповідає пенсіонерка Людмила Копинева. - "У нашего дома в отель заселились артисты. Мы им воды принесли, поговорили, вместе поели. Главное, не мусорят. Только заселяются, сразу о мусорке спрашивают. Многие из наших соседей квартиры сдают. За последние дни четыре пары рядом заселились. Я их даже не слышала. Выходят - здороваются. Те, что дольше селятся - рассказываю порядки. Ежемесячно сдавать на лампочки, каждые 10 дней мыть полы в подъезде. У нас порядок. Хорошо, когда концерты. Недавно праздник вышиванки был - людей красивых до улицы Ленина. Все в вышиванках. Все с балкона видела. Сама не ходила - вышиванки нету. Потому что дорогие они, те вышиванки. Я из Одесской области. Живу здесь 60 лет. В октябре мне будет 79. Работала воспитательницей. Сейчас убираю двор. Старость пришла, а я все работаю. На море не ходим. Последний раз были, когда приморскую лестницу открывали, она почти ка Потемкинская в Одессе".

Все росло на наших глазах, потому и дорожим своим городом.

"Я 43 года работала в порту, инвентарь выдавала", - підхоплює розмову її подруга, -"Сама из Белгородской области России. Когда приехала, здесь был маленький поселок. Стояли трехэтажные домики. Их строили на 20 лет, а они уже стоят 60 с небольшим. Такие хорошие квартиры - летом заходишь и кондиционер не надо. Это еще немцы строили. Все росло на наших глазах, потому и дорожим своим городом. Основа жизни города был порт. Он всех людей кормил. Когда денег не хватало, мэр у порта брал. Большинство людей там работало. А сейчас пришли новые хозяевам. Пол порта китайцы купили. Сказали, что наших рабочих не хотят. Поэтому люди за границу отправились - большинство в Европу".

Автор: Катерина Лук'яшко
  Головна сцена Koktebel Jazz Festival
Головна сцена Koktebel Jazz Festival

Вулицею Данченка йде музикант Роман Коляда. Поряд чоловік з рюкзаком його в чомусь голосно переконує.

"Ну Киселев не скотина, а просто заложник ситуации. Винужден петь то, что ему говорят. Нельзя осуждать способ, которым человек на жизнь зарабатывает. Это чистое блядство, но он получает с этого доход", - говорить брюнет з одеською вимовою.

"Я не розділяю цю думку", - відповідає Коляда. - "Якщо ти займаєшся блядством — ти блядь. Інших варіантів не існує. Він же з Лілією Млиначрич на початку разом робив "Джаз Коктебель". Тоді працював на одному з українських каналів. Потім анексія. Діма сказав, що фестиваль його. Ліля з цим не погодилась. Торгова марка зареєстрована на неї і їй важливо зберегти цей фестиваль з первинною назвою. Тоді він зробив свій, куди запрошував артистів, посилаючись на цей. Тепер щорічно проводить його майже в ті самі дати, що і справжній "Джаз Коктебель"".

Якщо ти займаєшся блядством — ти блядь

Видно, що ця розмова музиканту не дуже приємна. Швидко прощається і хоче піти. Ловлю на кілька запитань.

"З 2006 року не пропустив жодного фестивалю. Чорноморськ непогана локація. Рахунок 3:2 в порівнянні з Затокою, там фестиваль пройшов лише два рази. В Чорноморську три. Значить тут є достатній мінімум умов. Це чудовий пляж, який навчилися підпорядковувати своїм завданням. Є інфраструктура, щоб поселити людей. Є готелі, в Затоці цього слова навіть не існує. Затока не захотіла зрозуміти, що таке фестиваль. Не все гладко в Чорноморську в цьому сенсі. Не всі з місцевих розуміють, що за щастя впало їм на голову, але процес рухається. Є шанси, що взаєморозуміння з'явиться. Зараз я матьорий пузатий музикант, але я з цим фестивалем ріс. Він відкрив для мене море нової музики. Цього року якісна Morcheeba, Inner Circle для тих хто любить регі. Такі собі заряжені бомби. За ними я кожен раз їду, щоб у мене в середині відбулося кілька вибухів, енергією яких я буду живитися наступний рік. Кілька років було, що казав собі, що більше нехочу, дость. Потім читав список виконавців і починав готувати машину до поїздки. Бо не поїхати — себе не зрозуміти", - каже Роман Коляда. Оглядається по бокам, щоб перейти дорогу і біжить на репетицію свого виступу.

Цього року Koktebel Jazz Festival відвідало 35 тис. людей.

24-26 серпня у Криму Росія проводить свій фестиваль — "Коктебель Джаз паті". Його організатор телеведучий Дмитро Кисельов.

Зараз ви читаєте новину «"Из доступного у нас только радушие" - як Koktebel Jazz Festival впливає на розвиток Чорноморська». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі