У четвер, 21 червня відкрився 34-й Московський міжнародний кінофестиваль. Урочистій церемонії відкриття та прем'єрі фільму "ДухLess" (режисер Роман Пригунов), що мав честь розпочати фестивальну програму, за традицією передував прохід зірок червоною доріжкою. У демонстрації дорогих прикрас, розкішних суконь та іншої вишуканої мануфактури взяли участь Рената Літвінова, Марат Башаров, актриси Маріна Голуб та Альона Бабенко, Алєксандр та Єкатєріна Стриженова, та ін. Церемонію відкриття відвідав також режисер Тім Бертон.
Зрозуміло, що Москва, якій важко конкурувати з Каннами, Берліном чи Венецією, хочеш, не хочеш, а мусить відповідати прийнятим у кіносвіті стандартам. Вони ж передбачають церемонію возвеличення тих, хто через постійну метушню на екрані, починає сприйматися, як небожителі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські дизайнери відійшли від гламуру— модний критик
Однак, у даному випадку гумор ситуації полягає у тому, що фільм-відкриття ММКФ "ДухLess", який ще зранку на прес-показі подивилися журналісти, відправляє в нокаут будь-які прояви гламурного життя. І якби біля кінотеатру "Октябрь" на Новому Арбаті, де і відбувались фестивальні торжества, опинилися позитивні персонажі картини Авдєй (Артур Смольянінов) та Юля (Марія Андрєєва) з компанією бунтарсько налаштованої молоді, то VІP-гостям Фестивалю враз перестали би заздрити ті, кого на червону доріжку не впускають.
У фільмі радикально налаштовані борці за соціальну справедливість виявляють свій протест проти "нових буржуїв" найрізноманітнішими способами, серед яких передбачено і підрив пластмасових цистерн із фарбою в місцях, де збирається світська тусовка.
Можемо лише уявити що було б, якби президента ММКФ Нікіту Міхалкова та медіа-персон прямо на червоній доріжці забризкало червоною фарбою... А разом з ними і представників тих гламурних видань, які обслуговують потреби і смаки "профессионально активных, динамичных женщин (и мужчин, додам я), которые успешно делают карьеру, имеют свой бизнес, а также молодых леди (и джентльменов, додам я), претендующих на карьерный рост". Саме абсурдність життя цієї соціальної групи і викриває фільм. Бо ж саме глянцеві видання та глянцеве ТБ підтримують у світської тусовки ілюзію того, що вона чогось варта, що її "жизнь удалась" і спокушають слабих світу цього, викликаючи у них заздрість до чужих грошей та розваг.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні Міхалков п'є багато горілки і їсть м'ясо з керосином
Проте, акції радикалів на відкритті ММКФ не було. Хоча ситуація близька до скандалу все ж таки виникла – на церемонії відкриття, аби висловити соціальний протест проти системи, з'явилася жінка у масці "Pussy Riot" – якраз напередодні учасницям групи продовжили термін ув'язнення.
Картина Пригунова може ще більше підігріти градус соціальної активності росіян. Її антибуржуазний пафос здатний вплинути на гарячі голови і восени, коли вона вийде у прокат, від "униженных и оскорбленных" можна чекати нової хвилі радикальних дій. Багато хто, подібно до героїв стрічки, захоче пояснити банківським клеркам та корумпованим чиновникам, що не гідно людині жити лише для того, щоб заробляти й витрачати, не гідно "працювати на очко", "спускати своє життя в унітаз".
У фільму є і позитивний заряд. Знятий молодим оператором Федором Ляссом у динамічній кліповій манері, він здатний зробити щеплення проти бажання самому стати частиною гламурного світу. Бо друзі та компаньйони по бізнесу тут можуть кинути у будь-який момент. І не факт, що ви витримаєте гідно втрату кількох сотень тисяч зелених та не пустите собі кулю в лоб. А дама серця – чи якого іншого органу, – якщо ви наступите їй на мозоль, у цьому спокусливому світі може розразитися відбірною лайкою і вдарити свого коханця у найболючіше місце, кинувши йому з презирством: "Імпотент!".
Від усього цього після сірих трудових буднів у нудному офісі доводиться шукати розради у яскравій мішурі престижних нічних клубів, пробувати врятуватися від буттєвого вакууму за допомогою алкоголю, наркотиків та виснажливого сексу з дорогими повіями. А вранці з важкою, спустошеною головою мчатися в офіс, аби знову заробляти для того, щоб вночі витрачати. Вирватися з цього круговороту капітал –гроші-товар-гроші – практично неможливо, оскільки все існування стає суцільним наркотиком. З огляду на все це, є підстави засумніватися у тому, що "такая жизнь удалась", як і в тому, що людині з товстим гаманцем все можна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через Міхалкова Каннський кінофестиваль зробить жорсткішим відбір фільмів
Щоправда, головному герою Максу (Даніла Козловський), який всупереч прогнозам радикалів виявився не зовсім кінченим, поталанило – доля йому послала студентку МГУ, підпільну революціонерку Юлю. Вона стала єдиним порятунком, коли його, успішного клерка, немов щеня викинули із банку, а товариш кинув, як останнього лоха, на хороші гроші. У момент кризи образ розумної, симпатичної дівчини, яка знаходить сенс і смак життя у боротьбі проти печерного капіталізму та в турботі про приречених через рак дітей, стає для героя дорожчим, аніж всі спокуси гламурного життя.
Утім, схоже, не всі здатні адекватно сприйняти антибуржуазний пафос фільму. На прес-конференції, що відбулася відразу після його показу журналістам, одна літня пані висловила своє обурення – на її погляд "ДухLess" рекламує нічні клуби й знятий на їх гроші, а участь у проекті Голлівуду є доказом плану по розтлінню славної російської молоді Америкою.
На це Сєргєй Мінєв відповів, що бізнес-партнерами знімальної групи були також колумбійські наркодилери (у фільми герої підтримують життєвий драйв за допомогою "свіжого колумбійського "коксу"). Дотепну репліку автора роману, за яким і знято фільм, поспішив прокоментувати кінокритик Петро Шепотіннік: "Це – жарт!".
Ліпше, аби не підтримувати світ, де жарти треба розшифровувати, залишити цей коментар без коментарів.
2 
4880
Коментарі
1