Вівторок, 11 червня 2019 07:10

Збирав волосся закатованих жінок

Автор: FACEBOOK.COM/ОЛЕКСАНДР ЗАКЛЕЦЬКИЙ
  Письменниця Ольга Мігель (у темній сукні) танцює на вечірці після церемонії ”Коронації слова”. За фентезі-роман ”Мисливці за міськими легендами” отримала спеціальну відзнаку: вибір видавця
Письменниця Ольга Мігель (у темній сукні) танцює на вечірці після церемонії ”Коронації слова”. За фентезі-роман ”Мисливці за міськими легендами” отримала спеціальну відзнаку: вибір видавця

— Є прислів'я "Буде хліб — буде й пісня". Я завжди воюю за зворотну тезу: "Буде пісня — буде й хліб". Культурне суспільство завжди стає багатим, — каже поет-пісняр 67-річний Ігор Жук.

Його "Молитва зниклого безвісти" перемогла в номінації "Пісенна лірика" на XIX літературному конкурсі "Коронація слова". 6 червня церемонія нагородження відбулася у залі Київської міської адміністрації.

Відзначили переможців у номінаціях: "Романи", "Пісенна лірика", "Кіносценарії", "П'єси". На конкурс подали понад 6 тис. творів.

— Пісня "Молитва зниклого безвісти" з'явилася швидко — зачепився за перше слово й за годину підійшов до останнього, — продовжує Ігор Жук. — Це монолог бійця, що воює на Донбасі. Сам не знає, де він і що з ним робиться. Багато людей там пропадають у жахливих підвалах. Мабуть, це страшніше, ніж бути вбитим. Імена загиблих хоча б знають, їх зустрічають на колінах у рідних селах і містах. А буває — невідомо, що сталося, чи ще жива людина. Найстрашніше, коли дуже довго залишається надія, а потім виявляється, що була марна.

На "Коронацію слова" відправив пісню не заради перемоги — це не спорт. А з надією, що вона якось ляже людям на душу.

— Я просто приголомшений, — актор і режисер Віктор Андрієнко, 59 років, опускається на коліно. Цілує руку Аллі Мелентьєвій. Вручає їй нагороду за першу премію в номінації "Кіносценарії".

— Твір "Кияни", який приніс мені перемогу, оснований на деяких фактах із життя моїх київських родичів, — розповідає зі сцени Алла Мелентьєва, 51 рік.

— Це була колоритна сім'я. Він — колишній червоноармієць, вона дворянського походження. Під час німецької окупації залишилися в Києві з маленькою донькою.

Чоловік став підпільником. Його арештувало гестапо. Хотіла сказати щось нове про той трагічний час. Про Київ часів окупації фактично немає художніх творів.

— Не треба більше розповідати, а то не підуть у кінотеатри, — перебиває сценаристку Андрієнко.

57-річний Володимир Стенько з міста Синельникове на Дніпропетровщині на Донбасі служив артилеристом у складі Добровольчого корпусу "Правий сектор". Мав позивний "Ясса".

З твором "Шахтар — чемпіон!" здобув спеціальну відзнаку в номінації "П'єси".

— На Донбасі воював упродовж 2014–2018 років. Там і написав "Сєпара". Це друга назва п'єси, — розповідає Володимир Анатолійович. — Бо вона про сєпара. Чолов'яга воює проти України, але переходить на нашу сторону. Каже: головне не спізнитися виправити свої помилки. Йому десь 30–40 років. У такому віці козаки або гинули в бою, або ставали гетьманами. Я дивився майже всі фільми про теперішню війну. І "Кіборги", і "Позивний "Бандерас". Відчуття подвійні. Розумію, що таке кіно потрібне. А з іншого боку, як можна описати "зубний біль". Усі слова — це лише натяк на те, що справді переживаєш на фронті.

Спецвідзнаку "Коронації слова" за "найкраще висвітлення соціальної проблеми" здобуває Тетяна П'янкова, 33 роки, за роман "Німотка". Письменниця приїхала з міста Трускавець на Львівщині. Попередні три спроби у конкурсі були безрезультатними.

— У героїв моєї книги є прототипи. Чула про них від людей, декого знаю особисто, — розповідає Тетяна П'янкова.

— Дію перенесла у селище Вигода Долинського району Івано-Франківської області, у якому виросла. Розповідаю про трагічне кохання вже сивого чоловіка з вадами мовлення до красивої вдвічі молодшої жінки. Мати забороняє дівчині з ним спілкуватися.

Погано говорити чоловік почав після пережитого в юності потрясіння. Своєї матері не пам'ятав. У день повноліття знайшов у батьковій скрині її косу. Як і волосся інших жінок. Батько служив у НКВС, мав фетиш зрізати коси закатованих. Убив і рідну тітку ­дівчини, яку полюбить його син. Тому її матір і не хоче мати справи з цією сім'єю. Діти розплачуються за гріхи батьків.

Зараз ви читаєте новину «Збирав волосся закатованих жінок». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 268
Голосування Який з українських музичних фестивалів цього літа ви вважаєте найкращим?
  • Atlas Weekend
  • UPark Festival
  • Файне місто
  • Leopolis Jazz Fest
  • ZaxidFest
  • Джаз на Дніпрі
  • Бандерштат
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода