"Золоту пальмового гілку" Каннського кінофестивалю здобув фільм француза 63-річного Жака Одіяра "Діпан". Стрічка розповідає про біженця зі Шрі-Ланки. Головний герой приїздить до Франції, шукає роботу. 2009-го Жак Одіяр уже брав гран-прі фестивалю з роботою "Пророк". Премію переможцю вручали американські режисери Джоел та Ітан Коени. Вони очолювали журі фестивалю.
— У Каннах рідко смаки публіки й журналістів збігаються з рішенням журі, — каже кінокритик Олександра Кравченко, 31 рік. — Заведено голосно обурюватися, особливо щодо володарів "Золотої гілки". Хоча з фільмів основної програми, які я побачила в Каннах, картина Одіяра виглядала найпотужнішою. В цю історію віриш. У ній не відчувалося повчальної фальші. Кримінальні пригоди героя виглядають справжніми. Не такими, як ми звикли в розважальному кіно про бандитів. Герою довелося пережити біблійні пристрасті на шляху до щастя. Також фільм показує французькому суспільству тих, хто продає на вулиці дешеві квіти й кого парижани щодня відштовхують, як набридливих мух. Герой намагається прорости на іншій землі. Головна думка фільму — батьківщина це все-таки родина, а не шматок землі.
Гран-прі отримав фільм дебютанта Канн з Угорщини 38-річного Ласло Немеша "Син Саула". Дія розгортається в нацистському концтаборі часів Другої світової. Головний герой Саул Аусландер — ув'язнений, що спалює трупи. Якось йому доводиться витягати з вогню тіло власного сина.
— Брати Коени знімають такі ж складні живі драми "маленьких" людей. "Син Саула" розповідає про Голокост. Цю тему часто використовують у сучасному кіно. Але режисер знайшов новий спосіб сказати про це. Створив кіно про величезну трагедію, але з особистісної точки зору. Ми можемо тільки здогадуватися, де відбувається дія. Нема історичних ознак, назв концтабору. Фільм показує, що стається з людиною в таких умовах, як деформується її людяність. Важкі історичні реалії стають заднім планом до особистої трагедії.
Серед публіки та преси фаворитом називали драму "Керол" про кохання двох жінок. Як найкращу акторку відзначили американку Руні Мара, 30 років.
— На кінофестивалях справді бувають історії, коли треба показати толерантність і відзначити фільм на якусь проблемну тему. Канни це не той випадок. Це чесний фестиваль, бо тут перемагає любов до кіно. Стрічка "Керол" — дуже майстерна. Хоч я не була в захваті, бо вона не дотягнула в гостроті відчуттів. Солідарна з журі, що в картині були найкращі жіночі ролі фестивалю. Хоча в цій парі Кейт Бланшет мені більше сподобалась.
Цьогоріч в офіційному конкурсі Канн взяли участь 19 стрічок. Кінофестиваль тривав у Франції 13–24 травня.
4 
1
Коментарі