— Їдеш по Києву, а пам'яток не бачиш. Бо все завішено рекламою — зазвичай взірцем несмаку. Це стосується історичних вулиць в усіх містах України, — каже міністр культури 47-річний В'ячеслав Кириленко. Представляє концепцію реформи законів щодо збереження нерухомої культурної спадщини. Зміни розроблять до грудня і внесуть на розгляд до Верховної Ради.

— Реклама може бути лише стилізована. Суспільно важлива, виправдана з містобудівної точки зору, як у більшості європейських столиць, — додає Кириленко. — Наша задача — домогтися однозначного закону, що не передбачає жодного місця для корупціонерів. Для цього — електронний реєстр пам'яток.

Скасуємо 46 із 64 видів дозволів і погоджень, що надаються органами охорони культурної спадщини. Після реформи в нас на центральному рівні залишаться лише три дозволи. У Мінкульті вирішуватимемо питання, що стосуються об'єктів ЮНЕСКО, національних пам'яток, археологічних розкопок. Охоронятимуть пам'ятки на місцях відповідні управління при місцевій владі. Ми ж у Києві не бачимо усієї картини в тому ж Белзі на ­Львівщині.

Раніше інспектор приходив на будівництво, що могло зруйнувати історичну пам'ятку, складав протокол, подавав до суду. Судове рішення за допомогою хабарів відкладали, пам'ятка руйнувалася.

Більшість українських заповідників досі не володіють землею, на якій стоять. У Трахтемирові біля Канева є величезна територія, на якій Укренерго планує зводити ГЕС. Абсолютно не узгоджуючи будівництво ні з ким. Начальник обласного управління охорони культурної спадщини підписав погодження на це будівництво. Незважаючи на те, що заповідник не має жодного документа на свої унікальні археологічні пам'ятки, а їх там — близько 200. Не може бути ніяких промислових забудов. Тим більше у Канівському регіоні, що межує з Шевченківським заповідником. Мінкульт проти будь-якої фабрики чи ГЕС.

Юрист 53-річна Марина Соловйова очолює громадську організацію "Андріївсько-Пейзажна ініціатива".

— Відстоюємо в судовому поря­дку на міжнародному рівні інтереси нашої культурної спадщини, — розповідає. — Вже п'ять років нас запрошують на сесії ЮНЕСКО як незалежних спостерігачів від громадськості України. Літаємо на них за власний рахунок. За допомогою наших активістів, меценатів удалося зібрати 800 тисяч гривень на відновлення фундаменту Десятинної церкви. Побудована 996 року, це була перша кам'яна споруда в Києві. 1240-го її зруйнував хан Батий. За влади Януковича уряд виділив Московському патріархату 40 мільйонів гривень на відбудову цього храму (­2013-го їх переспрямували на підтримку національних театрів. — "ГПУ"). Усі міжнародні конвенції кажуть: якщо немає точних креслень — не можна відновлювати історичну пам'ятку. Це те саме, що єгипетським пірамідам влаштувати євроремонт. Для тодішньої влади це було питання політичне. В історичний фундамент збиралися вбити 15-метрові палі. Знищити унікальний археологічний шар цього місця.

За допомогою громадськості ми відстояли проект. Довелося побігати по судах і щодо будівництв в буферній зоні столичних об'єктів ЮНЕСКО. Нещодавно була на даху будівлі, що належить Київському патріархату, у Десятинному провулку. Вони пішли нам назустріч і демонтували два верхні поверхи. Вдалося також відстояти деякі об'єкти по вулиці Гончара. За часів керування Києвом Омельченка, Черновецького, Гереги в буферній зоні роздали 50 земельних ділянок.

Нове управління охорони культурної спадщини має контролювати договори, що підписуватимуть будівельники, й нести відповідальність. Такого не було з орендаторами Гостиного двору. Але в договорі оренди було вказано, що не можна робити певні перетворення на пам'ятці національного значення. Тепер Гостиний двір зруйнували (з лютого 2013-го будівля стоїть без частин даху через незавершені будівельні роботи. — "ГПУ"). Це не має повторитися.

×