пʼятниця, 11 січня 2008 14:19

Вертеп за вечір обходить до ста хат

Автор: фото: Ігор ХОМИЧ
  10-річний Славко Коцінський із села Городиславичі на Львівщині у вертепі грає пастушка. Хлопець у кожусі, який йому дістався у спадок від бабці. За кілька днів заробили понад 4 тисячі гривень. Гроші планують витратити на благоустрій сільського клубу і мог
10-річний Славко Коцінський із села Городиславичі на Львівщині у вертепі грає пастушка. Хлопець у кожусі, який йому дістався у спадок від бабці. За кілька днів заробили понад 4 тисячі гривень. Гроші планують витратити на благоустрій сільського клубу і мог

Другий фестиваль вертепу відбувся в перші два дні Різдвяних свят біля львівської галереї "Музей ідей", що в колишньому бернардинському монастирі. Із невеликими п"єсами про народження Ісуса Христа переодягнені у біблійних персонажів односельці в Україні ходили по хатах ще із ХVІІ століття. За радянських часів вертепи розганяла міліція. Та в західноукраїнських селах традиція не завмерла.

— Смерть, воїни, ангел, пастушки, три царі, два козаки, воїни, жид, циган, — перелічує учасників вертепу із села Городиславичі Пустомитівського району Львівської області 45-річний Зеник Паранько.

Він одягнений у костюм воїна — червону накидку й обклеєний золотою фольгою шолом.

У колективі з Городиславичів — 35 чоловік. Найменшому учасникові — 10 років. Коли колядники сходять зі сцени, кілька жінок обступають чоловіка у масці чорта з пап"є-маше, аби сфотографуватися. Тим часом "циган" скидає капелюха і ходить між людьми, просить грошей. Глядачі зі сміхом кидають копійки.

— Ходити у вертепах ми починали ще малими, хоча раніше колядувати заборонено було, — додає брат пана Зеника 48-річний Федір Паранько, переодягнений у козака. — У нас село велике — 360 дворів. За вечір можна обійти до ста хат. Але то якщо не пощастить. А якщо господарі будуть щедрими і добре пригощатимуть колядників, то не більше десятка, — сміється у підмальовані вуса.

Обабіч сцени продають кутю п"яти видів — по 3 грн за порцію. Стільки ж просять за пампушки та печену картоплю. Тарілка зупи вартує 4 грн.

— Наші пампухи розбирають краще, як гамбургери у "МакДональдзі", — хвалиться директор "Музею ідей" Олесь Дзиндра, 50 років, наливаючи відвідувачам зупу і роздаючи пампушки.

От що значить бабі зранку налити

За хвилину Дзиндра п"є вино з панянкою.

— Христос воскрес! — каже та, піднімаючи пластикову склянку.

— Слава КПСС! — відрубує директор галереї. — От що значить бабі зранку налити. Христос ся рождає!

За виступом колядників спостерігає поет Ігор Калинець, 68 років. Розповідає, що попри заборони у Львові вертепи ходили і в 1960-х.

— Ми збирали чималу ватагу — до п"ятдесяти чоловік, — згадує він. — Переодягалися, хто як міг. Я одягав старого кожуха, тримав палицю-козу. Ходили колядувати до знайомих. Хоч багато хто боявся приймати вертеп, заходили і до деяких ректорів, професорів, лікарів. Центр обминали — можна було натрапити на міліцейський патруль.

Калинець каже, що останній такий вертеп відбувся 1972 року.

— Тоді з нами ходив поет Василь Стус. Він тієї зими саме відпочивав у Моршині. А за кілька днів після того Різдва почалися репресії — арештували Стуса, Чорновола, мою дружину Ірину. Нова хвиля вертепів почалася наприкінці 1980-х.

Упродовж двох днів фестивалю різдвяні вистави показали 11 гуртів.

Зараз ви читаєте новину «Вертеп за вечір обходить до ста хат». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути