У харківському видавництві "Фоліо" перевидали роман письменника 46-річного Павла Вольвача "Кляса". У книгарнях книжка коштує 33 грн. Перше видання побачило світ шість років тому.
Дія роману відбувається наприкінці 1980-х в індустріальному Запоріжжі. Більшість героїв алкоголіки, наркомани.
— Страшнішого присуду радянському часу в сучасній літературі нема. Автор показує, до чого довела пролетаріат радянська влада, — говорить на презентації в столичній книгарні "Є" письменник Олексій Микитенко.
Першими читачами роману стали поет Микола Вінграновський і злодій-рецидивіст, тепер бізнесмен Прошка — один із героїв книжки.
— Прочитавши її за ніч, Прошка зателефонував і сказав: "Ну, зарезал... Я все время, читая, хотел поймать — где же ты соврешь?". Тільки висловився жорсткіше, — каже Павло Вольвач. — Моя книжка не про кримінальників, як може здатися. Я не вигадав жодного з персонажів. Серед них є маргінали, колишні сидєльци, але справжніх "авторитетів" нема. Це звичайні люди, які рідко ставали героями української літератури, частіше потрапляли на сторінки міліцейських протоколів.
Роман вийшов в Азербайджані, його перекладають турецькою.
Это напомнило мне мой родной Свердловск
— Турок Омер Дерменджі з 1996-го живе в Києві, викладає в університеті. Першим він переклав роман Павла Загребельного "Роксолана". Каже, що "Кляса" допоможе туркам тепер краще збагнути сучасну Україну. Побачать, звідкіля до них ринулися тисячі проституток. І що то за бриті хлопці, із розмальованими спинами й цепурами на шиях, що відпочивають на їхніх курортах. Не знаю, як перекладуть мову героїв. У ній повно діалектизмів, нецензурщини, сленгу. Наприклад, герой бачить красиву жінку й каже: "Хай меня расконвоируют". Але перекладач каже, що в Туреччині теж кримінальна культура глибока.
38-річний Омер Дерменджі говорить, що найважче йому даються еротичні сцени.
— Я син шахтаря, виховувався в подібному середовищі. Нескладно знайти відповідники російській, українській нецензурній лексиці. Складніше передати еротичні сцени: що естетично для одного народу, для іншого — гидко.
У Туреччині "Кляса" вийде на початку осені.
Чотири роки тому Павло Вольвач переклав роман російською мовою.
— На поетичному фестивалі "Київські лаври" дав почитати Іллі Кормільцеву, — каже він. — Ілля — автор текстів для культового російського гурту "Наутилус Помпилиус". У власному видавництві "Ультра. Культура" видавав "поганих" хлопців — Лимонова, Буковського. Мене як сноба втішило, коли він написав із Лондона: "Прочитал, очень сильно, напомнило мне мой родной Свердловск. В принципе, не против издать". Коли передзвонив йому, він лише прохрипів у трубку, що не може говорити. Наступного дня я прочитав в Інтернеті, що Кормільцев помер. Його опозиційне видавництво влада закрила.
Коментарі