На закритті другої книжкової ярмарки "Медвін" у Києві 20 українських поетів читали вірші у цілковитій темряві в залі Інституту фізкультури. Вікна ретельно затулили шторами, а на вході відвідувачам видавали чорні пов"язки на очі. Ці читання назвали "Радіо лайв". Учасники не представлялися, тому відчуття нагадували слухання радіо в хаті з вимкненою електроенергією.
— Удома кожного від радіо відволікає хатня робота, діти, — пояснює ініціатор акції Артем Захарченко, 24 роки. — Коли людина не бачить жодних зорових образів, у неї вмикається внутрішній екран. І вона сприймає інформацію більш творчо. Якщо вдома слухати радіо, як виставу в театрі, виникає зовсім інший ефект.
Хлопці читали вірші про війну, дівчата — про кохання. Тільки в Оксани Самари поезія була про українських бійців у Чечні.
— У мене віршів про любов просто немає, — зізналася Самара. — Не люблю сопель. А коли десять поеток декламують твори про кохання, інакше й бути не може. Було б добре, якби дівчата, які брали участь у цій акції, знали, що таке кохання, а хлопці — що таке війна.
Коли світло увімкнули, житомирський поет 20-річний Богдан-Олег Горобчук ходив із розпакованою пачкою сухого котячого корму "Дарлінг". Він їв його сам і пропонував скуштувати колегам.
— Корм не мій, — зізнався Богдан "ГПУ". — Його приніс київський поет Владик Волочай і поділився зі мною. Я таке куштую вперше, — додає, ковтаючи чергову порцію. — На смак не дуже сподобалося.
3 
35413
Коментарі