У київському Музеї культурної спадщини відкрилася виставка робіт українських емігрантів у США. На ній представлено 18 експонатів, кожний — роботи іншого автора. Створені вони в останні 50 років. Частина — митцями старшого покоління, приміром, Василем Кричевським чи Зеноном Голубцем. А решта — молодими. Найсвіжіша робота датована 2003 роком.
— Це перша така виставка, — розповіла мистецтвознавець Катерина Сіроштан, 42 роки.
Ми розмовляємо у залі мистецького роду Кричевських, в якому було багато талановитих художників і архітекторів. Сам музей розташований поблизу заводу "Арсенал". Це — рожева будівля з колонами, яка досі нагадує затишну садибу.
З рум"янощокою, маленькою на зріст, сіроокою Катериною Сіроштан ми сидимо за чорним квадратним дубовим антикварним столом роботи XIX століття. Шпалери на стінах стилізовані під лляну тканину.
— Наступного року долучимо до експозиції нові твори українців із США. Покажемо їх у Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Сімферополі та Львові.
Катерина склала руки, як сумлінна школярка, і продовжила голосом екскурсовода.
— Дуже цікава писанка Софійки Зєлик. Зроблена у західноукраїнському стилі, на страусиному яйці. Зовні схожа на різьблення по дереву. Незвична графіка у Дарії Борщ. За допомогою принтера вона перенесла на папір фотографію гори, порізала на вузенькі смужечки, а тоді зіткала з них тканину. Це унікальна техніка, якою не послуговується більше ніхто, — завершила розповідь Катерина.
До Києва цінності доправив Український конгресовий комітет Америки. Його київське бюро очолює 42-річна Вікторія Губська.
— Ми готували виставку два роки, — розповіла вона.
Вікторія сидить навпроти у червоному шерстяному півпальті, на шиї — довгий чорний шарф. Говорить швидко й виразно.
— Усі твори залишаться в Україні, — пояснює вона. — Це подарунок від авторів або їхніх родичів.
Ми оглядаємо зали музею. В одному бачимо прижиттєве видання творів Олександра Пушкіна. Вікторія іде зі мною до метро. Розмова поступово переходить на життя. Вона намагається вмовити мене народити дівчинку.
— Ну, цього ж вимагає електорат! Я у 27 років уже мала двох дітей.
Електорат — улюблене слівце Вікторії.
2 
1
Коментарі