43-річний артист балету Дмитро Сімкін у вересні пішов зі сцени. Зробив це на фестивалі "Зірки світового балету" в Києві.
— Сімкін — зірка першої величини, — сказав про нього видатний балетмейстер Вадим Писарєв. — Коли він приїжджає в Донецьк, у мене просять квитки "на Сімкіна". Йому аплодують мінімум 15 хвилин стоячи Фінляндія, Німеччина і Франція.
Дмитро народився у російському місті Перм. До початку 1990-х танцював у Новосибірському оперному театрі, а потім виїхав до німецького міста Вісбадена.
— Моїй дружині, балерині Ользі Александровій, запропонували роботу в Вісбаденському театрі. Наш сімейний прибуток тоді був 240 рублів. Позичили у знайомої гроші на квитки до Німеччини і полетіли: я, дружина та її син від першого шлюбу Антон. Мене здивувало за кордоном, що там постановки ідуть певну кількість разів, а потім про них забувають. У нас постановки відроджуються, змінюються і граються десятиліттями. За перший закордонний гонорар ми одягнулися і ще жили півроку. А зараз я заробляю не менше 5 тисяч доларів на місяць.
Не страшно було іти з балету?
— Кожен артист через п"ять років танців задумується про свою кар"єру. Погано, коли глядач, який від тебе очікує стрибків до другого поверху, розчаровується. Рік тому у Вісбаденській опері я танцював балет "Танго янгола". І мені стало важко. Я зрозумів, що Плісецька вдягне красиву сукню, і зала аплодуватиме. А я, хоч би як красиво вдягався, аплодисментів не викличу.
Йому аплодують мінімум 15 хвилин стоячи
Ні за чим не шкодуєте?
— Мій знайомий артист балету у 40 років ходить із паличкою. Він на сцені чотири рази ламав ноги. Тому без допомоги ходити не може. А я здоровий. Хоч у мене й вискакували колінні чашечки, і ноги я підвертав.
Ваш 18-річний син Даниїл теж танцює в балеті.
— Колись я, Данька, Вадим Писарєв та його син Андрій танцювали у Донецьку "Гопак". Нечасто так буває, коли діти вже, а батьки ще танцюють. Я хотів би ще щось виконати з сином, але пропустив момент. Даня виріс до мого зросту. Мені стало нецікаво.
Ви знали, що син буде танцівником?
— Мріяв, щоб Данька став математиком. Якось у дитсадку його запитали, чим схожі квадрат і прямокутник. А Данька відповів: "Вони не їдять салатик!" Після того я зрозумів, що математика у моєму роду не буде.
Як Даниїл прийшов у балет?
— Спочатку танцював для себе. Потім перемагав на конкурсах. Поїхав на фестиваль "Зірки світового балету" у Донецьк. На сцені було так холодно, що ноги дубіли. Даня сказав, що виступати не буде. Я тоді заявив, що його ніколи на сцену не пущу. І син станцював крізь сльози.
Каже, Даниїл розуміє російську, проте розмовляє німецькою. А його сайт в Інтернеті англомовний.
Коли ви вперше потрапили за кордон?
— За СРСР танцював у німецькій Опері на Рейні із Вадимом Писарєвим. Йому тоді заздрили всі німецькі артисти балету. Бо вони танцювали технічно, а Писарєв — іще й з душею. Потім гастролював у Ізраїлі з Майєю Плісецькою. Ми летіли в одному літаку, і Плісецька сказала на весь салон: "У меня есть мечта — чтобы коммунизм сдох". Кадебістка, що стежила за нами, в цей час пішла в туалет. Але все одно слова Майї Михайлівни їй донесли. І Плісецьку не випускали без нагляду навіть у магазин. Балерина потім сиділа в холі готелю і зітхала: "Люди на 80 відсотків складаються із води, а на 20 — із заздрості".
Пригадує, що Плісецька завжди кладе чоловікові, Родіонові Щедріну, свою косметику в кишеню. Бо сама косметички губить. А Родіон, мовляв, дуже акуратний.
Як ви познайомилися з Плісецькою?
— Танцював Дон Кіхота в Ізраїлі. Якось у гримерці одягався і щось насвистував. Раптом відчиняються двері, та так, що аж штукатурка на підлогу посипалася. Розлючена Плісецька постає на порозі й заявляє: "Терпіти не можу, коли співають, свистять і курять". Уже потім я зрозумів, що Плісецька зла тільки з вигляду. Їй заздрили, ховали пуанти, іноді навіть пачки рвали. Я думав: "Слава Богу, я не жінка. І не ношу пачок".
1963 — народився в російському місті Перм
1974 — Московське хореографічне училище
1982—1990 — артист Новосибірського театру опери і балету
1988 — лауреат міжнародного конкурсу артистів балету у Варні
1989 — знявся у фільмі "Одруження Бальзамінова"
1990—1991 — виїхав до Німеччини, танцював в оперному театрі м. Ґраца (Австрія)
1991—1993 — Німецька опера на Рейні (Дюссельдорф)
1994 — соліст Гессенського театру у Вісбадені
1995 — названий видатним танцівником світу в журналі "Ballet internation actuell"
1 
1
Коментарі