четвер, 06 лютого 2020 05:00

"Палаючий Кремль сниться мало не кожному бійцю української армії"

Автор: KINOAFISHA.UA
  Актор Ярослав Федорчук (другий праворуч) у воєнній комедії ”Наші котики” грає капелана. Приїздить на передову біля села Чорнухине на Луганщині. Відбиває ворожу гранату лопатою. Ролі українських добровольців виконують Станіслав Бжезінський, Дмитро Хом’як і Дмитро Тубольцев (зліва направо)
Актор Ярослав Федорчук (другий праворуч) у воєнній комедії ”Наші котики” грає капелана. Приїздить на передову біля села Чорнухине на Луганщині. Відбиває ворожу гранату лопатою. Ролі українських добровольців виконують Станіслав Бжезінський, Дмитро Хом’як і Дмитро Тубольцев (зліва направо)

— Зараз суспільство оминає тему війни. Бо неприємна, депресивна, травматична. Наш фільм покликаний наблизити події на Донбасі зокрема й до жителів України, які живуть так, ніби війни не існує, — каже 49-річний Володимир Тихий, режисер комедії про добровольців "Наші котики". У прокаті з 30 січня.

Дія відбувається 2014-го неподалік села Чорнухине на Луганщині. Актор, інженер, футбольний тренер і продавець квітів ідуть добровольцями на фронт. Троє не мають бойового досвіду, нічого не знають про наміри командування, майже не орієнтуються на місцевості. Їх відправляють на передову. Це найглухіша позиція. Але саме там ворог готує атаку. Добровольці зупиняють наступ, за сюжетом.

Стрічка ґрунтується на відео та розповідях бійців добробатів і Збройних сил.

— Наша ідея — художній аналіз подій 2014 року в не зовсім звичній формі, далекій від традицій опису війни в пострадянському кіно, — розповідає Тихий. — Я спирався на практику зарубіжного військового гумору. В усьому світі про бойові дії знімали багато сатиричних, іронічних робіт. Сміх — найефективніша практика подолання соціальних травм та ознака переможців.

Ця війна триває як гібридна. Існує лише для певної частини суспільства. Величезна кількість людей намагаються не пов'язувати себе з нею, відгородитися від інформації. Це проблема і біда. Наша стрічка провокує. Дає можливість звільнитися від шоку і стресу, які зазвичай асоціюються з бойовими діями на Донбасі.

— Це кіно — відхід від пафосу і сміхотерапія для кожного з нас, — говорить продюсерка фільму, колишня виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун, 57 років. — По-перше, у країні продовжується війна. Треба нагадати, що вона є. По-друге, гумор, зображений у комедії, був на початку війни і зберігається зараз. Бо життя триває, нехай і в бліндажі. Там теж є свої смішні моменти.

— У перших кадрах фільму — сновидіння із палаючим Кремлем. Це сниться мало не кожному бійцю української армії, — каже 40-річний Дмитро Тубольцев. У стрічці зіграв фактично себе — актора на позивний "Літо". Працював у київському Молодому театрі. Був учасником Майдану, пішов добровольцем в АТО, брав участь у боях за Піски.

— Персонаж списаний із мене, — говорить Тубольцев. — Основна історія перетинається. Коли йшов на війну, нікому не сказав. Знали тільки дві людини. Вони проговорилися. За півмісяця Ірма Вітовська дізналася, і театром почали мені збирати на форму і бронік. Вона особисто привезла мені до табору амуніцію. Я принципово знімався у фільмі в тій самій формі, в якій воював.

"Наші котики" показують, що ми нелегко ставимося до війни. Сприймаємо такою, якою вона є, і залишаємось людьми, які хочуть жити в мирі. І знаходимо собі певну розраду. Ми на фронті справді жартували. Якби не розслаблялися, стали би небезпечними для самих себе. Тому це кіно зараз як ніколи на часі. Хочемо завдяки гумору тверезо дивитися на ці події, щоб у кожного були гаряче серце і холодна голова.

Творці стрічки характеризують її як "неполіткоректну патріотичну комедію". Знімали на Чернігівщині. Бюджет 42 млн грн.

Зараз ви читаєте новину «"Палаючий Кремль сниться мало не кожному бійцю української армії"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути