У п"ятницю на телеканалі "1+1" відбулася прем"єра художнього фільму "Діви ночі", знятого за повістю львівського письменника Юрія Винничука. Головні ролі зіграли російські актори Павло Майков, Олена Сафонова та Максим Коновалов. Потім стрічку дублювали українською мовою.

— Я не впізнав свого фільму, — каже "ГПУ" 60-річний режисер Олег Фіалко. — Таке відчуття, що не треба було робити дубляжу на українську, — настільки непрофесійно це було зроблено.

— Сценарій був написаний українською. Але щоб фільм можна було продавати в Росії, запросили російських акторів, —  виправдовувався на презентації Фіалко. Акторів підбирав теж він.

Майкова озвучив Остап Ступка, Лесю Самаєву — Лариса Руснак.

— Перед тим як дублювати кіно, акторові показують картину в оригіналі, щоб він зрозумів характер свого героя, — розповідає Фіалко. — "Плюси" цього не зробили. Хоча й запросили професійного звукорежисера Сергія Гаврилюка. А мене навіть на дубляж не запрошували! Коли я сам туди зайшов, то побачив, що над Гаврилюком стоїть Ольга Чернілевська, — каже про працівницю "1+1", перекладачку. — Ольга сказала, що вона тут головна. Вона в цьому нічого не розуміє. Змінила не лише мову, а й музику і шуми. Тому все звучить дуже штучно. Коли герої сперечаються, на екрані вони чемно розмовляють між собою. Від цього фільм емоційно змінився. Знімали стрічку трохи більше двох тижнів, а дублювали три місяці. Канал навіть не показав мені остаточний варіант. Я дивився свій фільм потайки. Знайомий із "плюсів" показав, щоб начальство не знало. "1+1" зробили велику послугу моїм ворогам, які будуть заявляти: "От бачите, навіть Фіалко проти того, щоб кіно в Україні дублювали українською".

Фільм про повій, але жодного оголення нема

"1+1" вклав у фільм "Діви ночі" понад $300 тис. Озвучка стрічки, за словами Фіалка, коштувала 50 тис. грн.

— У кожного режисера є свій суб"єктивний погляд, — каже генеральний директор "1+1" Юрій Морозов. — Режисери — вони як діти. Це ж не можна сприймати всерйоз.

Дія книги Юрія Винничука відбувається наприкінці 70-х років у Львові. Письменникові спочатку запропонували написати сценарій.

— Але я відмовився, — розказує Винничук. — Бо дію перенесли в теперішній час. Я продав їм права на екранізацію повісті.

Винничукові в українському перекладі стрічка сподобалася.

За сюжетом молодий журналіст Юрій (Майков) повертається до рідного міста з Америки. Шукає матеріал для статті про життя нічного міста. І потрапляє до "Школи кохання" — підпільного публічного будинку, де майбутніх повій навчають професії. Серед знімків в альбомі "учениць" він знаходить фото своєї коханої Олесі.

— У Винничука в книзі багато "полунички", — говорить Олег Фіалко. — Наприклад: "До кімнати завели 20 дівчат, поставили в позу "як мама підлогу миє" і почали...". Уявіть це по телебаченню. Хоч у нас фільм про повій, але жодного оголення нема — це наш винахід. Еротику на екрані ми намагалися передали психологічною напругою.

— Мені в українському варіанті стрічка не сподобалася, — говорить 45-річна Лариса Руснак, яка озвучувала російську акторку Лесю Самаєву. — Треба було більше працювати над перекладом.

— Звук — невід"ємна складова будь-якого сучасного фільму, — каже 35-річний режисер Олесь Санін. — Якщо режисер дозволяє собі підписувати угоди, за якими його не допускають на дублювання власної картини, це проблема самого режисера.

— Майков і Сафонова на "1+1", озвученні українською, виглядали недолуго, — зауважує 36-річний письменник Андрій Кокотюха. — Ясно, що фільм робився на продаж. Він не шедевр, тому мало що могло його дуже зіпсувати. Діалоги справді штучні, надто у відтворенні жаргону, без якого жоден такий фільм не обходиться.

×