$26 млн становить бюджет нової екранізації "Вія" за повістю Миколи Гоголя. Знімали п'ять країн. Від України над проектом працював оператор Ярослав Пілунський із Сімферополя та 100 миколаївських фахівців з комп'ютерної графіки. В кінотеатрах 3D-картина з'явилася 30 січня.
— Гоголь був прекрасним сатириком. У своїх творах висміював урядовців, державних мужів, але не завжди робив це явно. У повісті "Вій" говорить, що заляканим, зацькованим народом набагато легше керувати. Це легко читається, — московський продюсер 46-річний Руслан Устінов каже на допрем'єрному показі фільму в Києві.
Для екранізації обрали перший варіант повісті, що Микола Гоголь написав у 25 років.
— Першоджерело насичене страхіттями. Дуже детально описані всі три ночі, які Хома Брут провів у церкві. На вимогу видавців Гоголь прибрав деталі, — говорить російський режисер Олег Степченко, 49 років. Він додав реального персонажа XVII ст. — картографа, який одним із перших вивчив землі України. У фільмі він рятує душу панночки та хутір від нечисті. Картографа зіграв 47-річний Джейсон Флемінґ.
— Не хотів виглядати класичним героєм американського бойовика. Зробив ученого трохи незграбним, — розповідає британський актор. —Коли він ховається під стіл, козаки на його очах стають монстрами. В одного відпадає голова, тіло вкривають бородавки та чиряки. У другого з рота вилазить дзьоб з іклами.
Вій має 50 пар очей, кістляве тіло і 3-метрові зморшкуваті повіки. Головному монстрові у фільмі лишили фразу "Поднимите мне веки". Це роблять літаючі діти-потвори.
— Коли побачив новий варіант "Вія", мимоволі виникла асоціація з подіями в Україні, — каже росіянин Іван Моховиков, 34 роки. Актор зіграв у стрічці Халяву, товариша Хоми Брута. — Вій тут зовсім не нечисть. Він митник. У стародавній міфології це божество, яке стоїть на сторожі реальності та світу злих духів. Він може побачити в тобі гниль. У кожному є щось гниле. І Вій відправляє туди, де тобі місце.
Знімали фільм сім років. Над ним працювали 1,1 тис. осіб. Два десятки дворів, майдан, дерев'яну церкву, таверну та млин збудували у Чехії, за 100 км від Праги.
— Частину реквізиту використовували зі стрічки "Ван Хелсінг" про мисливця за вампірами. Одна камера дісталася від зйомок "Аватару". У Празі знімати набагато дешевше, ніж у Москві, — розповідає продюсер 40-річний Олексій Петрухін.
— Козаки тут знову постійно п'ють самогон і чортихаються, що всі баби — відьми. Повторюють це у фільмі разів 10, — киянка 23-річна Юлія Верченко після перегляду розчарована, що у стрічці всіх викривають. — Хому і панночку-відьму так загримували, що вони дуже схожі на старих, радянських — Варлей та Куравльова. Тільки тут щасливий кінець.
Від Гоголя лишилася третина
Радянську версію "Вія" показали 1967-го. Щоб зняти нечисть, на чорних котів одягали спеціальні шапочки з рогами і фільмували їхні тіні. Чортівню та монстрів зіграли 12 гімнастів і четверо стрибунів на батуті.
— Добре пам'ятаю вихід радянського "Вія" у прокат. Для мене, 10-річного, стало подією. Пішов з батьками у літній кінотеатр в Пушкінському парку, — згадує київський кінокритик Алік Шпилюк, 53 роки. — Містику тоді ніхто не показував, а еротику, навіть натяки, — ніхто не дозволяв. У "Вії" 1967-го все це є. Тому був ажіотаж до такого видовища — більше 30 мільйонів подивилися. Це точна екранізації повісті Гоголя. Витримали жанр містичного трилера. У новій версії "Вія" від Гоголя лишилася хіба що третина. Поєднання суто української містики з історичним детективом виглядає штучним. Тут додали сюжетну лінію з британським ученим навмисно — для західного глядача. Через неї фільм розпадається.
2 
1
Коментарі