Зустріч мультиплікаторів та їхніх прихильників "Анімакрок. Зупинка на вимогу" відбулась у столичному Будинку кіно 19–21 січня. Також відбувся творчий вечір 65-річних російських режисерів Юрія Норштейна та Едуарда Назарова.
Останній зняв мультики "Жив собі пес" і "Подорож мурахи". Норштейн — автор мультика — "Їжачок у тумані", який 2003-го визнали кращим мультфільмом усіх часів і народів на фестивалі у столиці Японії Токіо.
Норштейн обіймає й цілує у щічки двох прихильниць старшого віку.
— Юр, — посилає режисерові повітряний поцілунок Назаров. — Ты меня забыл, в седеющие усы.
Юрій Норштейн розповідає, що видав підручник з анімації "Снег на траве" і готує нову книжку.
— У ній я зберу свої лекції, видані в журналі "Искусство кино". А російський "Сбербанк" дав мені гроші на фільм "Шинель".
Цю стрічку режисер готує 20 років.
Скоріше зроблю обрізання, ніж зніматиму цей мультик
— А я працюю над мультиками московської студії "Пілот", — каже Назаров. — В Україні вони теж продаються на дисках під назвами "Гора самоцвітів". Два роки тому мені пропонували зняти повнометражний мультик "Князь Володимир", — зазначає про стрічку росіян Юрія Кулакова і Юрія Батаніна, у якій князя Володимира показали як російського, а не українського володаря. — Подзвонив мені якийсь комсомольський вождь. З голосу уявив, що він невеликого зросту, кругленький. Пропонував мені бути режисером "Князя Володимира". Кидався такими словами, як духовність. Казав, що наш патріарх Володимир ледве не окропив сценарій. Я відповів, що скоріше зроблю обрізання, ніж зніматиму цей мультик. З історичної точки зору цей фільм — брехня, як анімація — повний провал.
Норштейн і Назаров весь час спілкувалися з київським аніматором Давидом Черкаським, 74 роки. Вони утрьох — почесні президенти фестивалю "Крок".
— Це неприємне обличчя як побачу, — жартує Назаров про Черкаського і дзвінко цілує його в лисину.
— Знаєш, чому нас обрали президентами? — запитує Черкасов. — Бо я — лисий, а ти — волохатий і з вусами.
— Ходиш по рідній Москві: десь будинок був і вже нема, — починає здалеку Назаров, — А десь новий вискочив, як прищ. А от в Португалії, куди я їжджу щороку на фестиваль, інакше. Ідеш по місту і знаєш, що в кінці вулиці буде магазин "Зінґер". У ньому я ще за радянських часів купував дружині шпульки для машинки. Серцю від цього добре. Хочеться, щоб "Крок" залишався невеликим фестивалем. Щоб ми брали не кількістю, а якістю.
2 
1
Коментарі