— Ці діти пережили щось страшне. Сподіваюся, від нашої спільної роботи вони стали не жертвами, а героями власних історій, — каже німецький режисер 40-річний Георг Жено про фільм "Школа №3". Знімав його разом з українкою Єлизаветою Смит.
Сценарій документалки написала київській драматург Наталія Ворожбит. В його основі розповідають про свої мрії і страхи 13 старшокласників із Миколаївки Слов'янського району на Донеччині.
Прем'єра фільму "Школа №3" відбудеться 15 лютого на Берлінському кінофестивалі. Бере участь у конкурсній програмі "Покоління 14+".
— Таких стрічок, як українсько-німецька "Школа №3" не вистачає, — говорить кінокритик Антон Філатов, 28 років. — У сучасному світі будь-яку найдрібнішу новину супроводжує відео. В Росії чи не кожні три місяці виходить фільм або серіал про війну в Україні. У нас кіно про конфлікт на Донбасі, знятого навіть мінімальними засобами, як "Школа №3" катастрофічно мало.
67-й міжнародний кінофестиваль у Берліні відкрили 9 лютого. На ньому покажуть 399 фільмів із 72 країн.
— Примітно, що на кіноринку в столиці Німеччини представлять одну з кращих українських комедій останніх років "Слуга народу 2" режисера Олексія Кирющенка, — продовжує Філатов. — У нас досі не було фільму, який би так точно зображав сьогоднішні реалії.
"Школа №3" і "Слуга народу 2" — картини, які з різних боків показують наше життя на такій кіноподії. Це варте більш як тисячі телерепортажів про Україну. Варто згадати стрічку "Процес" російського документаліста Аскольда Курова. Розповідає про українського режисера Олега Сенцова, засудженого в Росії до 20 років ув'язнення. Коштів на зйомки "Процесу" не вистачало. Але всі небайдужі українці та росіяни збирали, хто скільки міг — по 100, 200 гривень і більше.
В основній конкурсній програмі Берлінале беруть участь 18 фільмів.
— Цьогоріч є декілька іменитих, титулованих режисерів, — вважає Антон Філатов. — Наприклад, фін Акі Каурісмякі презентує фільм "Зворотна сторона надії", а полька Агнешка Холланд стрічку "Слід звіра". Обидва за кар'єру знімали як хороші, так і погані картини. Берлінський кінофестиваль нерівний. Отримати нагороду може слабкий, посередній фільм. З року в рік організатори відбирають стрічки на соціальні та політичні теми. Хоча самі це заперечують. Це видно з переможців останніх років. Наприклад, документалка "Море у вогні" італійця Джанфранко Розі. Цей фільм про біженців із Близького сходу отримав "Золотого ведмедя" минулого року. 2015-го іранський режисер Джафар Панахі здобув нагороду за стрічку "Таксі". Зняв її під домашнім арештом.
Цьогорічним фаворитом я назвав би корейського режисера Хон Сан-су з картиною "Вночі у моря один". Знімає непередбачуване, сміливе кіно, що дивує.
Журі 67-го Берлінського кінофестивалю очолив нідерландський режисер Пол Верховен. На прес-конфренції російський журналіст запитав його, чому два роки поспіль в основному конкурсі немає фільмів із Росії. Чи пов'язано це з політикою щодо України та Сирії, звинуваченням Москви у відсутності демократії.
Росіянину відповіли, його питання недоречні.
Переможців Берлінського фестивалю оголосять 19 лютого.
1 
1
Коментарі