Із 5 травня в українських кінотеатрах показують стрічку "У суботу" російського режисера 61-річного Олександра Міндадзе. Фільм розповідає про суботу 26 квітня 1986-го, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції.
— Це не пряма історія про Чорнобиль, яка з'ясовує причини аварії. Мабуть, така стрічка чекає своєї реалізації. Ми робили кіно про сьогоднішній день і про людей, які живуть у постійному сусідстві з катаклізмами, — каже режисер. — Задумав фільм 2005-го, коли почув спогади очевидців. Мене зацікавило, що у день аварії в Прип'яті було 16 весіль. Нещодавно прочитав в газеті історію однієї пари. Вони були сьомі в черзі до загсу і втекли зі свого весілля, але дорогою в дівчини зламався підбор. Схожа історія є у фільмі. Я був щасливий, коли знайшов її підтвердження в житті.
На головну роль режисер покликав російського актора 27-річного Антона Шагіна, відомого за фільмом "Стиляги". Він грає партійного працівника Валеру з Прип'яті. Той випадково став свідком катастрофи і намагається вивезти з міста свою кохану. Натомість вона йде до магазину по нове взуття і вирішує співати на весіллі, бо їй заплатили наперед.
— Коли прочитала сценарій, подумала, що моя героїня кохає Валеру, — говорить актриса-дебютантка Світлана Смирнова-Марцинкевич, 24 роки. — На зйомках Олександр Анатолійович сказав: вона не любить його, взагалі не грай кохання. Мені треба було повністю закритися, зіграти зрілу жінку. Подивившись фільм, зрозуміла, що моя героїня — справжнє бісеня і стерва, яка крутить чоловіком. Сама дивуюся з її поведінки, навіть хочеться її добряче вдарити.
Перш ніж зніматися, актори дивилися в інтернеті багато хроніки про Чорнобиль.
— Але найбільше мені допомогла наша костюмер Марина. Вона жила в Прип'яті до 9 років. Так спокійно розповідала, що батько ходив дивитися в підзорну трубу, як горить реактор. А мама тоді бігала на стадіоні. Наступного дня їх зібрали і сказали, що вивозять лише на три доби. Вони все залишили і вже не повернулися.
Кадри Чорнобильської катастрофи знімали на тепловій електростанції в Світлодарську на Донеччині. Четвертий реактор і пожежу створили за допомогою комп'ютерної графіки. Зйомки також проходили в Енергодарі Запорізької області, неподалік тамтешньої АЕС.
— Коли мені сказали, що це місто біля атомної станції, я задумалася. Пам'ятаю, в мене не було зйомок, сиділа у себе в номері біля відчиненого вікна. Раптом злякалася того, що може статись аварія. А Світлодарськ — це маленьке містечко, де навіть немає вулиць і всього кілька магазинів. Там всі одне одного знають. Мені здалося, що я повернулася в дитинство, — розказує Світлана.
3 млн євро на фільм дали Україна, Росія та Німеччина. У лютому його показали у конкурсній програмі Берлінського кінофестивалю. Нагород стрічка не отримала.
3 
1
Коментарі
1