Кокотюсі надіслали 14 рукописів

— Українці, як не вміли писати книжок, так і не вміють далі, — каже письменник Андрій Кокотюха, 43 роки. На ньому футболка із силуетом агента 007 Джеймса Бонда. Заснував власну відзнаку "Золотий пістоль" — за гостросюжетний твір.

— Не розбираються в жанрах. Часто хочуть всунути хоч кудись. Надсилають величезні обсяги погано написаної літератури. Нащо витрачати свій час, якщо цього ніхто не видає? Я хоч трошки грошей заробляю. За товариша Сталіна кібернетика була лженаукою. А такою є драматургія для українських письменників і сценаристів. Не вміють вибудовувати історію.

Скільки було творів?

— Надіслали 14 рукописів. Більшість дочитав до кінця. З них частина мелодрам, які видали за гостросюжетні детективи. Ще є фантастика, фентезі, страшилки. Була історія про маніяка, де кишки наружу. Читати було б цікаво, якби автор це все переніс з Америки в Україну. Вагався між двома творами. Одного розкусив і точно знав, що його видаватимуть. Це В'ячеслав Васильченко, якому до останнього хотів дати нагороду, бо все інше було гірше. Потім натрапив на вестерн "Винаходи дантиста Мейнарда" дніпропетровця Костянтина Когтянця. Українець втік до Америки з Російської імперії в ХІХ столітті. Ходить із кольтом і стріляє всіх наліво й направо. У нього є суперник — колишній офіцер царської армії. Над романом треба попрацювати, 30 відсотків отжать.

Чи всі готові до правок?

— Був роман "Листи з того світу" (автор Сергій Бутинець. — "ГПУ"). Почалось цікаво, але дочитати не міг, бо багато лірики. Ним в один голос захопились жінки у журі. Кажуть: "Як там красіво описано Львів". Але це ж не образо­творче мистецтво, а книжка, яку хтось читатиме. Якщо автор адекватний, то треба половину викидати. Але видавці згодні і з тим, що він нічого не буде змінювати. У нас такі письменники: або видавай так, або ні. Якщо робиш їм зауваження, ображаються. Це українське бароко — пишуть про все одразу. Мало того, що писати не вміють, ще й не хочуть працювати над своїми рукописами. Оскільки авторів мало, видавці вимушені друкувати сиру літературу. Я днями втретє переписав майбутній роман "Повний місяць" і віддав видавцю. Сказали, десь затягнуто, то я пройшовся по тексту напильником.

×