"Сьогодні ми з Монтсеррат Кабальє йдемо на вечірнє богослужіння у Володимирський собор", — розповів тенор Володимир Гришко, 45 років, під вечір у середу.
Напередодні концерту в палаці "Україна" вони з іспанською примадонною репетирували у філармонії.
Кабальє прийшла з червоним шифоновим шарфиком і золотою брошкою у вигляді літери "М". Співаючи, вона тримається за груди. Верхні ноти через раз пропускає: береже голос. У перервах важко дихає і присідає на стілець. Гришко — в сірому костюмі та строкатій хустинці на шиї. Він щохвилини цілує партнерці руки, притискає її пальці собі до серця. Кабальє усміхається і пускає Гришку бісики.
Пан Володимир не витримує і розповідає про указ президента Ющенка щодо нагородження Кабальє орденом княгині Ольги I ступеня.
— Я недостойна, — нітиться та.
— Це я в нього попросив, — скромно опускає очі Гришко.
Кабальє сміється.
— Хай мені пробачить ваша влада, але такому тенорові, як ви, — відсуває хустинку і гладить Гришка по шиї, — треба співати, а не займатися справами держави.
Разом вони виконують дует із "Веселої вдови" Легара.
— О 12-й годині вона скуштувала борщ, — розповідає згодом Гришко в холі. — Правда, думала, що це польська страва, але я переконав, що українська. Після борщику в Кабальє чудово вийшов український романс "Чорнії брови, карії очі". Вона ж — іспанка — з чорними бровами й карими очима!
Вона малює пейзажі та натюрморти, але соромиться їх показувати
— Що, окрім борщу, готує сьогодні на вечерю для сеньйори Кабальє ваша дружина? — цікавимося.
— Коропа, — поправляє волосся пан Володимир. — А ще Монтсеррат дуже любить грецький салат.
— Вона — як дитина, — розповіла "ГПУ" 49-річна Галина Підгорнова, особиста перекладачка, яка працює зі співачкою вже 18 років. — Обожнює своїх чотирьох собак. Двоє живуть удома, двоє — у дворі. Живе її родина в іспанському селі, поблизу підніжжя гори святої Монтсеррат. Тому її так і назвали. Вона чудово малює пейзажі та натюрморти, але соромиться їх показувати.
Колись, — продовжує, — Кабальє вирішила проїхати усю Росію. Показала якесь містечко на карті й каже: "Хочу туди!" Ми пояснили, що є два варіанти: або гелікоптером, або на собаках. Вона вирішила, що на вертольоті — залюбки. Багато їздить, але насправді — дуже домашня. Уранці обов"язково робить 30-хвилинну зарядку для дихання.
А ще не терпить хамства, — усміхається Галина. — Якось нас запросив на аудієнцію президент Латвії. Ми були дуже втомлені, але, звісно, погодилися. Перед дверима президентський помічник відтіснив мене. Сказав, що зайвих людей не пропустять, а перекладач у них є свій. Монтсеррат блиснула очима й попросила: "Це — моя людина. Дозвольте їй пройти". Ті рішуче відмовилися. "Галю, почекай мене тут", — сказала вона і зайшла до кабінету.
Повернулася за 15 хвилин. Розповіла, що заговорила до президента... своєю рідною каталонською мовою. Він стоїть, очима кліпає. Ніхто ані слова не розуміє. Кабальє подарувала йому каталонську книгу, знизала плечима й уже іспанською сказала, що з її особистим перекладачем таких проблем не виникає. Попрощалася і пішла.
4 
1
Коментарі