53-річний російський актор Ігор Ліванов, брат Аристарха Ліванова, народився в Києві. Займався боксом, підводним плаванням, грав за київський футбольний "Спортивний клуб армії". Мріяв про спортивну кар"єру.
— Готувався вступати до Інституту фізкультури, — розповідає російською (запевняє, що українську теж знає добре). — Але в театральному в Ленінграді екзамени були раніше, там вчився мій брат. Тому я подав документи в театральний. Вступив і тепер махаю кулаками на екрані.
Завдяки хорошій спортивній формі Ліванова брали у перші радянські бойовики — "Мерседес тікає від погоні", "Із життя начальника карного розшуку", "Тридцятого" — знищити".
Зараз актор живе в Москві.
Часто буваєте в Києві?
— У Бортничах студію побудували на місці складів. Навідуюся туди на безконечні й бездарні зйомки серіалів. Але платять там добре.
Батьки перебралися до Москви?
— 1991-го. У Києві керували ляльковим театром, товаришували з Образцовим. Вони разом понад шістдесят років. Мама, надзвичайно шляхетна, після війни довідалася про батьків бурхливий роман із дуже гарною жінкою. Замість скандалити, сказала: "Женю, я тебе не варта. Вона краща". І батько пішов. А потім занедужав черевним тифом. І та жінка його покинула. А мама щодня ходила по 20 кілометрів до нього в лікарню.
Народився Ігор Ліванов у київському районі Святошин.
За всю кар"єру я програв лише один бій
— Жили біля заводу "Червоний екскаватор", потім переїхали на Малу Підвальну, — згадує. — Ходив у 69-ту школу на вулиці Донецькій. У мого класного керівника потім вчився Віталій Кличко. Я теж із п"ятого класу займався боксом. Спочатку в спортшколі "Буревісник", потім у "Локомотиві". За всю кар"єру програв лише чемпіонат Києва серед юніорів. Рефері був батько мого суперника. Пам"ятаю його прізвище, але не скажу.
Коли востаннє боксували?
— Якось повертаюсь увечері додому. Бачу, жінка кличе на допомогу, бо до неї "лицо кавказской национальности" чіпляється. Я його на капот поклав, кулак заніс. А він: "О, блин, это ты!". Упізнав. Тут його друзі підійшли. Думаю: все, будуть різати. Але хтось викликав міліцейський патруль.
Ваш 17-річний син теж займається спортом?
— Андрій не хоче бути схожим на мене. Я в його віці, щоб усе встигнути, вставав о шостій ранку. Вже 3-річним пірнав з трубкою і маскою у Дніпро. Наковтався води, трохи не втопився. Відтоді поведений на дайвінгу. Цього літа в Ізраїлі найняли інструктора, взяли напрокат акваланг. Попливли на острівну фортецю хрестоносців XII століття. Андрія довго довелось умовляти, щоб він підплив подивився. Чекали його в машині. Час вийшов, тому інструкторові довелося доплачували.
Як він спілкується з вашою теперішньою дружиною?
— Чудово. Андрій молодший від Льо (так Ліванов лагідно називає громадянську дружину Ольгу. — "ГПУ") на 11 років. Льо орієнтується в Інтернеті. Якщо я вночі турбуюся, що Андрій сидить біля комп"ютера, прошу Льо перевірити. Так що Андрій у мене завжди під контролем.
Кажуть, ви не заводите з Ольгою дітей, бо вона палить?
— Це байки, — сердиться. — Ми разом вісім років. Але, щоб заводити дітей, треба сто разів подумати.
З мамою Андрія спілкуєтесь? — питаю про другу дружину Ірину. (1998-го на зйомках фільму "Хрестоносець-2" вона завела роман із актором Сергієм Безруковим. Зв"язок тривав два роки, потім коханці одружилися. — "ГПУ").
— А навіщо? Ми вже чужі люди, — відповідає невдоволено. — "Смотришь в глаза, а там божья роса". Відчуваєш, що каже неправду. Але блимає очима і робить своє. Можна вибачати, а можна й ні.
Ви знімалися з Любов"ю Поліщук в одному з її останніх фільмів.
— Це детектив режисера Валерія Ахадова "Хресний син". Ми не товаришували. Любі було дуже важко. У нас із нею схожі травми. Андрій Миронов кинув її на зйомках фільму "12 стільців", а я упав з коня на зйомках "Графині де Монсоро". Бо завжди намагався виконувати трюки самостійно. Хребет відтоді не відпускає.
На що витрачаєте гонорари?
— На подорожі до Індонезії, Малайзії чи Філіппін. Ми туди обов"язково їздимо кілька разів на рік. Потім я заспокою себе, що зіграю у двох спектаклях, і в мене щось з"явиться в кишені. Якось у Кенії, — згадує, — проковтнув муху, яка вилетіла з черепа антилопи. Довелось випити літр віскі для дезінфекції. В Африці віскі — панацея від усього. А Льо виганяла з машини комаху, і та їй палець наскрізь прокусила. Хвилювалися, бо не знали, чи отруйна. Але все обійшлося.
1953, 15 листопада — Ігор Ліванов народився в Києві
1975 — закінчив Ленінградський театральний інститут імені Островського
1976–78 — служба в армії — у морській піхоті на Далекому Сході
1978–88 — працює в Ростові-на-Дону в театрі драми
1985 — у залізничній катастрофі загинули дружина Тетяна і донька Ольга
1989 — переїжджає до Москви, працює в театрі "Детектив"; від другої дружини Ірини народився син Андрій
із 1998 — зустрічається з юристкою Ольгою
2000 — офіційно розлучився з Іриною
2007 — працює в московському "Театре Луны"
3 
1
Коментарі