— А хтось уже роздягався? — питають дівчину в яскравій піжамі. Вона лежить на великому двоспальному ліжку посеред холу Київської оперети. Тут нагороджують лауреатів 16-ї літературної премії "Коронація слова".
— Повністю — ніхто. Але чемно роззуваються. Чекаємо на лауреатів романів та кіносценаріїв. Було б добре полежати з цьогорічним "золотим" письменником. Хоч ліжко тримається на чесному слові.
За кілька хвилин десяток письменників і літературознавців забираються на ліжко для групового фото. Спинка відпадає.
Урочистості тривають 3 год. Головну нагороду отримує 52-річна Тетяна Пахомова зі Львівщини за роман "Я, ти і наш мальований і немальований Бог".
— З героїнею свого роману я в дитинстві пасла корови, — розповідає авторка. — Під час Другої світової вона переховувала єврейську родину, врятувала життя трьом людям. 800 днів вони просиділи під стайнею. Роман з'явився за три місяці під час шкільних канікул. Я — вчителька географії в Радехівській спецшколі на Львівщині. Почала писати, бо душа просила вилити на папір думки і почуття. Здогадувалася, що дадуть першу премію. В одному видавництві мені натякнули, що книжку готові надрукувати.
Тетяні Пахомовій вручили 30 тис. грн.
Лауреати перших премій за жанровими номінаціями також отримують грошові премії у жовтих конвертах. Чернівчанці Оксані Драчковській вручили 10 тис. грн за п'єсу "Різдво". Киянці Оксані Самарі — 8 тис. за пісню "Невидиме". 15 тис. грн за найкращий кіносценарій не отримав ніхто.
На 16-й конкурс "Коронації слова" подали понад шість тисяч творів — кіносценарії, п'єси, романи. Переможців визначали в дев'яти номінаціях.
— Багато хто пише про Україну останніх трьох років, — розповідає засновниця конкурсу 56-річна Тетяна Логуш. — Це рукописи про Майдан, про події на півдні та сході країни. З'явилося багато робіт про Олексу Довбуша, Івана Миколайчука, Степана Бандеру, героїв Крут, Соломію Крушельницьку, священика Павла Василика, Ірину Вільде. Українці нарешті почали бачити свою історію правдиво. Мене в радянських навчальних закладах такої можливості позбавляли.
Буває, що журі відхиляє твори відомих письменників, бо рукописи новачків кращі. Про одну роботу думали, що її створив чоловік. Виявляється, так переконливо про війну написала жінка.
Найбільше зауважень до рукописів було в письменника 45-річного Андрія Кокотюхи. Він шукав серед детективів лауреата авторської премії "Золотий пістоль".
— Найгірші книжки за весь час. У всіх номінаціях, — каже Кокотюха. — Журі змушене натягувати оцінки, щоб конкурс відбувся. Багато романів авторам треба допрацьовувати. Якби цього року все вирішував я, то заявив би, що нагороджувати немає кого. Я хотів не давати премію нікому. І думайте про мене, що хочете. Але в останній момент знайшлися аргументи на користь одного учасника.
Авторкою найкращого детективу Кокотюха визнав 30-річну Ксенію Циганчук.
— Мій роман "Коли приходить темрява" — про загадкового маніяка, якого шукають у моєму рідному Рівному, — розповідає Ксенія. — До останніх сторінок намагалася, щоб читачі не здогадалися, хто вбивця. Книжка для повнолітніх, у ній багато жорстоких сцен.
Вісім учасників отримали титул "Золотий письменник України". Це Володимир Лис, Тимур Литовченко, Сергій Пономаренко, Любко Дереш, Дара Корній, Ганна Чубач, Сергій Ухачевський та Алла Сєрова. Їхні твори опубліковані накладом понад 100 тис. примірників.
Після нагородження всіх запрошують на фуршет. Офіціантки у вишиванках розносять бутерброди з чорним хлібом і сиром, салом, шинкою та огірками, фрукти. З алкоголю — біле й червоне вино.
33 роки оператор Юрій Гармаш, 69 років, виношував ідею сценарію "Тисяча стовпів вітру". Працював разом із режисером Іваном Миколайчуком над картиною "Така тепла, така пізня осінь".
— Миколайчук задумав стрічку про Буковину і односельців. Розповідав багато епізодів, — згадує Юрій Гармаш — Ми обговорювали і мріяли, що знімемо. Сталося так, що Іван не встиг цього записати (помер у 1987 році. — ГПУ). Я весь цей час пам'ятав його розповіді. І якось відчув: не можу це не написати. Сценарій складається з новел. Вони об'єднані одним селом, людьми, але події відбуваються в різні часи — починаючи з Першої світової до наших днів.
Найкращі книжки "Коронації слова" 2016
Романи
Перша премія — "Я, ти і наш мальований і немальований Бог", Тетяна Пахомова
Друга премія — "Душа", Юлія Кубай
Третя премія — "Шизгара", Сергій Батурин
Найкращий гостросюжетний детектив — "Коли приходить темрява", Ксенія Циганчук (премія "Золотий пістоль" від Андрія Кокотюхи)
Найкращий твір про кохання — спецвідзнака від учасниць Львівського жіночого літературного клубу — "Неспокій", Інна Немирована
Найкращий прозовий твір для дітей дошкільного віку — "Любовні історії для дітей", Володимир Читай
Найкращий прозовий твір для дітей молодшого шкільного віку — "Медова казка", Василь Тибель
Найкращий прозовий твір для дітей середнього шкільного віку — "Золотий король", Мія Марченко
Найкращий прозовий твір для дітей старшого шкільного віку і юнацтва — "Мідне свічадо", Олена Крижановська
Спецвідзнака від Дари Корній, Тали Владмирової "Українське сучасне фентезі" — "Волковиці", Марина Смагіна
178 прозових творів для дітей надіслали на конкурс
— Ми прочитали 7,5 тисячі сторінок. Але читання, як музика — не набридає. З'явилися нові теми — Майдану, АТО, війни. Було також чимало казок. "Ромко з Романівки" — неймовірна історія. Там мати — русалка, а батько — дракон. А народився в них — хлопчик. Автор показує, як толерантно ставитися до інших, несхожих на нас. Адже для таких батьків людина — щось ненормальне. Вони вирішують змінитися, і починають жити як люди. Мати відкриває квіткову крамничку. Батько перевозить вантажі. Роблять усе, щоб їхній син Ромко мав життя, як у інших дітей, — розповідає керівник дитячої номінації конкурсу письменниця 47-річна Лариса Ніцой. — Деякі твори можна екранізувати. В одному з романів для юнацтва герой перетворюється на вужа. Текст з українським колоритом. Якби були пропозиції та жива кіноіндустрія, то вийшли би прекрасні мультфільми.
Володимир ГРИСЮК
3 
1
Коментарі