— Часто ходжу в гори. Кажу, що по гриби. Насправді ж люблю бути на самоті з природою, — каже Михайло Балух, 55 роки, засновник проєкту "Гуцул Пленет".
Випустили альбом "Музика гір". У записі взяли участь майже 200 виконавців з України, Канади, США.
— Хочемо популяризувати культуру гуцулів, — продовжує Балух. — Не тільки музику, а й мистецтво народних майстрів — різьбярів, кушнірів, гончарів. Прикро, що туристам переважно пропонують дешеві сувеніри та фото з шароварним гуцулом із трембітою, який і грати на ній не вміє. Проблема знайти на подарунок іноземцеві шкатулку, картину чи тарілку. Та ж вишивка перетворюється на бізнес. Втрачається якість та автентичність. Мені це болить, бо виріс на гуцульській культурі. Я із села Мишин Коломийського району на Івано-Франківщині. Виступав у найзнаменитішому в СРСР Гуцульському дитячому ансамблі. Грав на трембіті. Кликали й після школи, коли вже вчився в медучилищі. Хочемо показати, що гуцульська народна музика може звучати в будь-якому жанрі — у джазі, року, техно. Родинний гурт Тафійчуків виконував партії сопілок, дуди, так званої гуцульської волинки, ріжків, трембіти, ліри. На скрипці грав Василь Попадюк із Канади. Також працювали на студії в американському Лос-Анджелесі. Залучили симфонічний оркестр і два церковні хори, щоб показати, якою масштабною й грандіозною може бути гуцульська музика. Таке можна зробити раз у житті. Працювали понад три роки.
Переважну частину вокальних партій виконує Оксана Красівська. Зараз в інтернеті проводимо відбір нових співачок. Наступний альбом називатиметься "Весняні думи". Буде осучаснений, розрахований на ширше коло слухачів. Там є й мої тексти. Поки що принципово не торкаємося політичних тем, тому вони про красу природи.
3 
35413
Коментарі