12 листопада до Києва прилетів 42-річний французький письменник Фредерік Бегбедер. Він — автор шести романів. 2000-го роман Бегбедера про рекламний бізнес "99 франків" став бестселером Франції. Після виходу цієї книжки гострого на язик Бегбедера вигнали з роботи в рекламному агентстві "Янг енд Рейбікем".
У Києві Бегбедер презентував сьомий роман "Ідеаль". Його видало російське видавництво "Иностранка" накладом 30 тис. примірників. В Україні книжка коштує 28 грн. Француза до Києва запросило видавництво "Махаон-Україна".
— Роман "Ідеаль" — це репортаж, написаний під впливом творчості Федора Достоєвського, — каже Бегбедер на прес-конференції. — Це продовження роману "99 франків", який екранізували два місяці тому у Франції.
Головний герой — рекламіст Октав Паранго. Він приїхав до Росії шукати найвродливішу жінку світу. Вона стане новим обличчям косметики "Ідеаль". Події відбуваються в Москві 2006-го. Октав ходить по нічних клубах Москви та Пітера, сповідується православному священикові. А наприкінці висаджує в повітря московський храм Христа Спасителя.
— Я був у цьому храмі, — каже письменник. — Його відбудували нещодавно. Колись на тому місці стояв басейн. Якби я писав роман про Київ, — додає, — імовірно, написав би про майдан Незалежності.
Каже, що в "Ідеалі" змалював військовий завод у Чечні.
— Вигадав його, — зізнається Фредерік. — Хотів би відвідати такий завод. Але навряд чи він такий, яким я його уявляю.
Краще почитати американця Пола Боулза
Головного героя Бегбедер писав із себе. Октав переживає кризу 40-річних. Удруге невдало одружився.
— Октав, як і я, спочатку плутає поняття самотності та свободи, — пояснює Фредерік. — Він вважає себе вільною людиною, а Росію — вільною країною. Але потім дізнається, що ні він, ні його країна не мають свободи. Де в чому ми з героєм різні, — додає письменник. — Я не спав із 14-річними дівчатами.
Зізнається, що писати книжку заважали лінощі.
— Бували дні, коли писав одну фразу. Це залежало від кількості алкоголю, вжитого ввечері, — жартує він. — Сюжетів не програмую. Це приходить, як кохання, несподівано. Часто щось занотовую, не думаючи про книгу, а потім використовую ці нотатки для роботи над твором.
Письменникові не подобається обкладинка роману "Ідеаль" у російському виданні. Там зображена жіноча грудь у формі яйця.
— Мені більше до душі французьке видання, — каже він. — На ньому чорно-біле фото дівчини, яке нагадує знімки 1960-х. Росіяни дивляться на жінку, як на предмет. А французи залишаються романтиками.
Розповідає, що раніше видавці вказували йому, як треба писати.
— Я ще більше додавав того, що їм не подобалося. А тепер, що не зроблю, усе подобається. Навіть якщо напишу відверту дурницю, видавець усе одно скаже, що це цікаво.
Із українських письменників Бегбедер читав лише Гоголя.
— Дуже прикро, що він спалив другий том "Мертвих душ", — додає автор.
У Фредеріка Бегбедера запитують, чи вважає він себе генієм.
— Да, да, да! — викрикує він російською, підскочивши зі стільця. — Це жорстоке запитання. Бо неможливо на нього відповісти, не ставши посміховиськом.
— Бегбедера не варто читати, — заявляє український письменник Юрій Винничук, 55 років. — Це примітивний письменник. Роман "99 франків" слабкий. У ньому автор намагається епатувати, щось вимислювати. Та в нього слабкий невиписаний стиль. Краще почитати американця Пола Боулза.
1965, 21 вересня — Фредерік Бегбедер народився в місті Нейн-сюр-Сен на околиці Парижа (Франція)
1990 — опублікував перший роман "Спогади молодого телепня"
2000 — видав роман "99 франків", за який звільнили з рекламного агентства "Янг енд Рейбікем"
2003 — редактор французького видавництва "Флеммеріон"
Автор романів "Канікули в комі", "Любов живе три роки", "Оповіданнячка під екстезі"
1 
1
Коментарі
1