Ізраїльтянин Йоав емігрував у Францію. Намагається приховати своє походження. Не говорить рідною мовою. Постійно носить із собою французький словник. До кожного слова шукає синоніми, щоб уловити відтінки та найменші відмінності, за сюжетом. Йоав – головний герой ізраїльської трагікомедії "Синоніми". Стрічка перемогла на 69‑му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Тривав у столиці Німеччини 7–17 лютого.
– Проблема асиміляції в чужому суспільстві – водночас політична й особиста, – каже кінокритик Юрій Самусенко, 28 років. – Поєднання цих двох аспектів є основною перевагою фільму "Синоніми". Ця картина навіть мусила здобути перемогу.
– Тема іммігрантів сьогодні злободенна і для французів, і для всієї Європи. Адже переселенців із Близького Сходу там багато. Водночас важлива персональна історія режисера Надава Лапіда. Свого героя він певною мірою списав із самого себе. 20 років тому теж переїхав до Парижа і мріяв бути громадянином Франції. Але за кілька років повернувся в Ізраїль і став успішним кінематографістом.
Йоав у стрічці шукає різні шляхи зміни національної ідентичності. Під час прогулянок Парижем намагається не дивитися на місцеві пам'ятки, щоб не видавати себе за туриста. Ходить на курси історії Франції та вчить державний гімн – Марсельєзу.
Але виявляється, що асимілюватися насправді неможливо. Ти не можеш змінити своє походження та втекти від минулого. Навіть у такій ситуації, як пошук потрібного слова в синонімічному ряду нової для себе мови. Герой може скільки завгодно прикидатися кимось іншим – ходити в довгому європейському пальті зі словником і говорити вишуканою французькою. Але на нього все одно дивитимуться як на ізраїльтянина. Тому що синонімів національності немає.
В основній конкурсній програмі 69-го Берлінале брали участь 16 фільмів. Серед них була історична драма про Голодомор 1932–1933 років "Гарет Джонс" спільного виробництва України, Польщі, Великої Британії.
4 
1
Коментарі