— Із хлопцями краще не говорити. Лякаються й тікають одразу, — каже заступник директора видавництва "Нора-друк" Валентина Савицька, 56 років. Увечері 4 жовтня вона стоїть за книжковим прилавком у столичному "Мистецькому Арсеналі". Цього дня тут удруге розпочався літературний фестиваль "Книжковий Арсенал". Тривав до 8 жовтня.
— Дуже мало купують цього року. Гривень 300 за день заробила, — розповідає Савицька. Її стенд ділять два видавництва. — В Анети з "Кальварії", може, трохи більше — у них ось тільки вийшла нова книжка Євгенії Кононенко "Російський сюжет". То добре беруть її. Ми вже кілька років разом стоїмо, дешевше так і зручніше.
Відвідувач років 20 гортає всі наявні книжки Ірен Роздобудько. Постійно поправляє великі окуляри, морщиться. За 15 хв. мовчки йде.
— Ось так цілий день: дивляться, розпитують і йдуть. А то ще кажуть: "Дякуємо, що розповіли, дуже цікаво, з інтернету скачаємо". З появою електронних книжок набагато менше друкованих купують. Раніше на Львівському форумі не встигала пакувати. Стосами нагрібали, не питали ціну навіть. 2010-го найбільший сплеск був. Торік на 15 відсотків менше продали. А цього року — аж на 46 відсотків.
Якийсь час стендом ніхто не цікавиться. Хвилин за 20 підходить перекладачка 21-річна Анна Карягіна. Хапає збірку колонок "Морквяний лід" Андрія Бондаря:
— Скільки коштує? Обожнюю його, в інтернеті кілька років читаю. Давно мріяла мати на папері.
— Як авторів добираєте? — питаю у Валентини Савицької.
— Присяду трошки, з одинадцятої ранку на ногах, — розказує. — Але морально втомлююся більше — коли нічого не купують. Якось уже є внутрішнє чуття, що буде продаватися, а що — ні. Буває, не попадаємо. Яна Дубинянська, наприклад, погано йде. Цікаві книжки, дуже житейські, та про нереальні країни. А буває, нічого особливого не очікуємо, а виходить бум. Так було із романом "Пів'яблука" Галини Вдовиченко. Будемо перевидавати, досі добре купують. Ми як дитячий садок — відкриваємо авторів, розкручуємо, а вони потім в інші видавництва тікають, де грошей більше.
— Цікава ця книжка, читали вже? — фарбована білявка п'є каву з пластикового стаканчика й показує на нове видання Євгенії Кононенко.
— Так, цікава. Це сюжет пушкінського "Євгенія Онєгіна", перенесений на сучасні українські реалії. Ось ще Роздобудько вам може сподобатися, новий роман — "Я знаю, що ти знаєш, що я знаю".
— Візьму. Я раніше Кононенко читала, а останнім часом Роздобудько більше подобається. Ще, хоч і попса, але Люко Дашвар зачитувалася.
Твір Кононенко забирає коротко стрижена чорнява дівчина. Ще купує дві частини пригодницького роману Максима Кідрука "Подорож на Пуп Землі". Це весь продаж — п'ять книжок протягом останніх 1,5 год. О восьмій вечора стенди закривають.
Поряд із "Нора-друк" розташувалося "Фоліо". Книжками торгує син директора видавництва — Євген Красовицький. Білявий молодий чоловік п'є червоне вино із пластикового келиха. Біля прилавка стоять п'ять дівчат. Продавець грайливо всміхається.
— Не собиралась ничего покупать, но мальчик такой симпатичный, неудобно стало, — говорить дівчина в окулярах з чорною оправою, ховаючи в сумку книжку нобелівського лауреата перуанця Маріо Варґаса Льйоси "Кепське дівчисько".
— Розповідали колеги, які на книжковій виставці в Туркменістані були, — 21-річний Євген Красовицький підходить до стенду "Нори-друк". — Там зараз найактуальніша тема — знаки зодіаку. Ми 20 років тому "перехворіли" на це, а до них тільки дійшло. У нас розвинений книжковий ринок. Навіть еротичну літературу почали купувати. Раніше соромилися зізнатися, що таке їм цікаве.
1 
1
Коментарі
1