"Дівчинку з риб'ячим хвостом" висуватимуть на "Оскар"

 

— В Америці є Міккі Маус, у Росії — Чебурашка. Хотілося й Україні дати мультиплікаційного персонажа. Відволіктися від вічних козаків, — говорить 42-річний Сергій Мельниченко, київський аніматор. Його стрічка "Дівчинка з риб'ячим хвостом" стала переможцем національного конкурсу Міжнародного фестивалю анімації "Лінолеум". Захід організували у Києві з 3 по 6 вересня. Пластиліновий мульт­фільм Мельниченка вперше в Україні зробили в 3Д.

— Ми відразу хотіли створити трохи дивну, але симпатичну глядачу героїню. Щоб нагадувала мавок. Хотілося, щоб вона природно говорила українською. Мені ріже вухо штучність мови в сучасних серіалах. Наш фільм триває 15 хвилин. Багато хто каже, що втомлюється від складних діалогів, заплутаної драматургії. Просто коли у 40 років тобі нарешті дають зробити бажане, намагаєшся в один маленький фільм себе всього втиснути. Це — моя помилка. Заявка ж була на великий фільм. А єдиним інвестором анімації в нашій країні є поки що держава. За півтора мільйона гривень робили "Дівчинку" рік. Приватні гроші теж можуть прийти в мультиплікацію. Але ці інвестиції довготривалі. Великий фільм створюватимуть близько чотирьох років. Стільки ж треба, щоб від прокату і продажу прав він почав приносити кошти.

"Дівчинку з риб'ячим хвостом" створили на студії "Червоний собака". За перемогу на "Лінолеумі" фільму дали $1 тис. Ще 5 тис. грн вручили на розвиток студії.

— Наша студія — навчально-виробнича. Безкош­товно вчимо дітей робити мультики. 10 років існуємо, виховуємо корисних співробітників. Аніматори, які виросли в "Червоному собаці", працюють у Нідерландах, Австралії. "Дівчинка" була перша наша велика робота. До того відпрацьовували технологію. ­Наприклад, у кліпі "Маланка" гурту "Гайдамаки", телезаставці фестивалю "Країна мрій". "Дівчинку" відзначали на анімаційному фестивалі в столиці Канади Оттава. Він має право висувати своїх дипломантів на здобуття "Оскара". Цьогоріч у Лос-Анджелесі нашу картину розглядатимуть як одну з претендентів на короткий список. Голлівуд активно шукає нові ідеї в короткометражках з усього світу. Суперуспішний навіть у США російський серіал "Маша і Ведмідь" теж виріс із короткого авторського фільму.

$4 тис. головної нагороди "Лінолеуму" отримав 50-річний Костянтин Бронзіт, аніматор із російського Санкт-Петербурга. За фільм "Ми не можемо жити без космосу".

— Картина сильно відірвалась в оцінках, — каже засновник "Лінолеуму" російський бізнесмен, колекціонер сучасного мистецтва Михайло Царьов, 48 років. — На фестивалі проглядалися змагання між мультиплікацією з пострадянських країн і шкіл з усього світу. Перша нам більш зрозуміла. Це класична техніка, в основі драматургії — зворушливі історії. Іноземні мультики більше арт-напрямку, часто похмурі. У японців багато філософії. Французи тяжіють майже до документалізму в зображенні.

Фільм "Ми не можемо жити без космосу" розповідає про двох друзів, — продовжує. — Один вчиняє самогубство після загибелі іншого. Така самопожертва заради дружби не може не пробити.

Головою журі фестивалю "Лінолеум" був український аніматор Давид Черкаський.

— Як може подобатися така погань? — свариться з ним дружина мультиплікатор Наталя Марченкова, 67 років. Мала інших фаворитів серед 50 мульт­фільмів.

В журі не було професіоналів, у Давида не було права вето. Таке враження, що судді взагалі не розбираються у зображенні в мультиплікації. "Ми не можемо жити без космосу" — простенько і тупенько, як на плакатах з техніки безпеки "Не стій під стрілою". Контур, силует чіткий — більшість звикла бачити такі малюнки в підручниках.

×