14 червня в Національній опереті готують прем'єру вистави "Циганський барон". Про неї та роботу театру розповідає художній керівник оперети Богдан Струтинський, 41 рік.
— У нашому репертуарі "Циганського барона" не було 20 років. Вирішили повернути, бо ця постановка — ознака високого рівня. Цей твір Йогана Штрауса є в усіх музичних театрах світу. Сьомий рік співпрацюємо з німецьким режисером Лео Деккером. У Києві він уже поставив дев'ять вистав. На "Моїй чарівній леді" було шість з половиною тисяч глядачів. Ми возили її в німецьке місто Ксантен. Там оперу дивляться просто неба, на сцені театру часів Римської імперії. У "Бароні" експериментів, як в інших виставах, я собі не дозволив, бо це великий Штраус. Але там і в оригіналі є чимало сучасних реплік. Сцену суду хочемо зробити віддзеркаленням сьогодення.
У вашому розкладі 20 спектаклів на місяць. Що робить театр решту 10 днів?
— Показуємо те, чого навіть немає в афіші. Приємно, що багато комерційних компаній вирішують проводити корпоративні вечори в опереті.
Хто складає програму таких корпоративів?
— Виходимо з побажань клієнта і наших можливостей. У багатьох компаніях є людина, що відповідає за культурний рівень працівників. Якщо патріотичний вечір, то є програма "Україна в піснях і романсах". Був випадок навіть, коли дівчата з хору за ніч вивчили танцювальний номер із рок-опери "Ісус Христос — суперзірка". При цьому співали англійською арію царя Ірода. Рідко даємо цілі вистави. Найпопулярніша — "Сорочинський ярмарок". Переважно це концертні програми — українська пісня, класична оперета, класика світової естради, кращі зразки оперних арій. Можемо зіграти на день дві вистави. Якщо актор у ранішній 3 години виспівує головну партію, то на вечірній даємо іншу програму. Домовлятися треба за два місяці.
Ми продаємо повну залу. А скільки сидітиме глядачів — не важливо. Робимо і зворотні ходи — часто запрошуємо тих, хто не може купити квиток. У Білорусі похід у театр раз на місяць входить у мінімальний прожитковий кошик.
Як конкуруєте з кіно та інтернетом?
— Якщо дитина потрапляє на казку в дитинстві, то вона ходитиме в театр завжди. Якщо вперше до театру підлітка зі шкільного примусу ведуть — не буде ніколи. Тому що й на сцену не дивитиметься, почуватиметься фраєром. Хоча зараз у молоді стає престижнішим спочатку зводити дівчину в театр, а вже потім пропити гроші в кав'ярні.
Чим заманюєте глядача?
— Ми робимо зовсім різні вистави. На кабаре "Крейзі хорс" прийшла публіка грошовита, яка ніколи б не пішла на класичну оперету. Багатьох зацікавив наш театр. На сьогодні популярніші мюзикли. Молодь може в нас вибрати на свій смак також і модерн-балет. Класичну оперету люблять глядачі будь-якого віку, бо в ній завжди є тема кохання. Школярі викуповують на випускний "Мою чарівну леді". Глядачі під час вистав на малій сцені сидять за столиками. На "Званій вечері" одна пара так познайомилась. У день їхнього весілля ми навіть спеціально грали для них цей спектакль. Щороку на річницю ми цю пару бачимо.
Також спеціально для нас мультиплікатор Давид Черкаський пише сценарій музичного спектаклю "Острів скарбів" за мотивами свого мультфільму. Працює композитор Володимир Бистряков, пісні якого звучать у стрічці. Переклали українською, багато дописали нових.
Як працюєте зі своїми артистами?
— На співбесіді при працевлаштуванні, крім голосу, просимо вокалістів прочитати вірш або байку. Часто гарні співаки роблять це незграбно. Із такими прощаємося. Перевіряємо претендентів на вміння рухатися. У виставі "Велкам ту Юкрейн" замість артистів на першому плані в мене хоровики. Даю їм таку пластичну нагрузку, аж глядачі думають, що перед ними професійний балет.
5 
1
Коментарі