— Тут висять дві картини, які в мене купила дружина президента Катерина Ющенко, — каже 54-річний Ігор Гавришкевич, львівський художник, директор Личаківського цвинтаря. У столичному Українському домі він відкриває власну виставку. — Пані Катерина має гострий смак до гарних речей — і старих, і модернових. Казала, ніде в світі не бачила таких позитивних картин. Обіцяла прийти на відкриття виставки, але щось їй завадило. Як став директором кладовища, три роки не малював. Не мав часу. Займався польськими військовими похованнями, упорядковував зони української військової слави.
Гавришкевич очолює райорганізацію Української народної партії, є депутатом міськради.
— Доводиться писати ввечері, а то й уночі, коли ніхто не заважає. Дружина Галя ображається, бо на неї часу не вистачає. І доньки — Роксолана та Ярина — дмуться на мене. Але в них те швидко минається.
На виставці 46 картин. Серед них багато пейзажів, усі — у жовтогарячих кольорах. Каже, на етюди на цвинтар не ходить.
— Личаківське кладовище — це справжній некрополь. Там є близько 100 скульптур. Студенти часто приходять малювати туди з натури. У мене такого бажання не виникало. У вітальні ніколи не повісив би цвинтарного пейзажу.
У 1990-х одну з картин Гавришкевича подарували президенту Леоніду Кучмі. Тоді ж французька делегація придбала полотно для глави держави Міттерана. Найдешевше його полотно коштує $15 тис.
На виставку прийшов міністр регіонального розвитку та будівництва Василь Куйбіда, 51 рік. Він виходець зі Львова, був мером цього міста.
— Я бачив роботи Гавришкевича на початку 1990-х, — згадує. — Тоді мені видавалося, що на нього вплинули художники — Зеновій Кецало, Михайло Гладкий. Тепер бачу, що помилявся. Його полотна неможливо сплутати з чиїмись роботами.
6 
1
Коментарі