Ексклюзиви
Пʼятниця, 09 січня 2015 07:35

"Чеченські щоденники" Поліна Жеребцова вела п'ять років

"Чеченські щоденники" Поліна Жеребцова вела п'ять років
Фото: parismatch.com

"Російських солдатів Поліна називає "німцями" або "білими". Бо як же дитині, яка виросла на радянських фільмах, ще називати ворогів? Росіяни в ролі "німців", що стріляють у бабусь або регочуть над дівчинкою, яка тікає від них на чотирьох — з цими картинами не просто примиритися", — написав британський часопис "Ґардіан" про книжку "Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994–2004 рр." Поліни Жеребцової, 29 років. Харківське видавництво "Клуб сімейного дозвілля" готує до друку її український переклад.

Поліна Жеребцова народилася у багатонаціональній родині у Грозному. У столиці Чечні пережила дві війни. З 9 до 14 років записувала свої враження в зошит. Щоденник став основою її книжки.

— Маленька Поліна якось знадвору приносить мураху і селить у скляній банці, — розповідає перекладач Жеребцової харків'янин Роман Трифонов, 38 років. — Сподівається, що та будуватиме там собі житло. Але мураха не схотіла, і дівчинка її випускає. Авторка проводить паралель між істотою у банці та своїм дитинством у Грозному.

В 14 років Поліну Жеребцову поранили. Коли допомагала матері торгувати на ринку газетами, біля неї вибухнула російська міна. З ноги дівчини вийняли 16 осколків. Через публікацію в Москві її дитячих щоденників почали переслідувати. В російській пресі повторювали, що записи Жеребцової — підробка з метою очорнити політику Кремля на Кавказі. Нині авторка живе у Фінляндії.

— Ніколи не закрадалася думка, що щоденники фальшиві, — продовжує Трифонов. — Як лінгвіст помічаю, що від 9 років стиль письма дівчинки змінюється. Спочатку в неї малий словниковий запас, пише простими реченнями. Далі бачиш, як людина підростає і по-іншому формулює думку. Дитячу руку майже неможливо стилізувати. Поліна постійно розповідає про свій читацький досвід. На її столі поряд з Біблією — Коран, поряд з Пушкіним — Шекспір.

Книжка Жеребцової — фантастичний людський документ. Дитина постійно відчуває присутність вищих сил. Зовсім юною робить висновки, що є Бог, а є спокуси від темних сил. Це переплітається з серйозними описами війни. Поліна розповідає, як жителі Грозного сприймали дві сторони конфлікту — чеченських бійців і російську армію. Дуже по-людськи зображує борців за незалежність Чечні. За це про неї не надто добре відгукуються в Росії. Хоча у неї нема поняття свій-чужий.

Основний конфлікт — що її сприймають за росіянку, бо має російське прізвище. Більшу частину книжки б'ється у цю стіну. Намагається зламати поділ світу за національною ознакою. Ділить людей на чесних і не чесних. Вона боїться жорстокості російських солдатів. Але і чеченці-мародери в неї теж описані дуже жорстко. Книжка — це щеплення проти спроб провести штучні межі між людьми.

Якби дитина із сучасного Донецька почала вести подібний щоденник, багато питань були б схожими. Хоча повних паралелей провести не можемо. Повстанці ДНР і Чечні — це різні соціальні типажі. Українські війська і російські федеральні — теж різні. Спільними будуть лише етичні питання. Як залишитися людиною, не аналізуючи, чому і хто почав бомбардувати твій будинок? Чому один сусід став мародером, а інший ділиться останньою пайкою? Це не залежить від національності. Смерть постійно поруч. Стикаючись з мертвими на вулицях, яких їдять здичавілі пси, Поліна також психологічно змінюється. Але це — не товстошкірість. Скоріше, відчуття, що смерть — це зворотний бік будь-чого у житті.

Наклад "Чеченських щоденників" — 5 тис. примірників. У книгарнях з'явиться на початку лютого.

Зараз ви читаєте новину «"Чеченські щоденники" Поліна Жеребцова вела п'ять років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 83
Голосування Чому "Шахтар" слабко грає в обороні?
  • 1) продали Ракицького
  • 2) неуміння тренерів вирішити цю проблему
  • 3) недопрацьовує опорна зона
Переглянути
Погода