Ексклюзиви
Пʼятниця, 31 січня 2014 08:32

"Це історія родини, де брат воює проти брата"

Автор: ФОТО З САЙТА www.avtura.com.ua
  Обкладинку для ”Білої ріки” сумський дизай­нер Дмитро Растворцев зробив за мотивами цигарок ”Ватра”
Обкладинку для ”Білої ріки” сумський дизай­нер Дмитро Растворцев зробив за мотивами цигарок ”Ватра”

— Наївно дав почитати роман "Біла ріка" галичанам. Уже через декілька сторінок мені сказали, що книжка — погана, — розповідає письменник Антон Санченко, 48 років. У столичній книгарні "Є" він представляє роман Сергія ­Дячука "Біла ріка".

— Біла ріка — це Білий Черемош, що ділить давній український етнос на буковинців і галичан. Перші називають других "тареликами" через форму капелюхів. Ті ж у відповідь дражняться "шкрюмами" — це палена бараняча вовна, — продовжує Санченко. Книжка вийшла у його видавництві "Електро­книга". — Недарма ­Василь Стефаник писав лише короткі новели, бо читачеві важко витримати текст правдивою гуцульською говіркою. А саме такою мовою я побачив рукопис Сергія Дячука. Більше двох тижнів разом із Михайлом Бринихом приводили до літературної мови текст. Автентику лишали тільки в живих розмовах персонажів.

Родинна сага задумана як трилогія. Дія першої частини "Смерекові гори" відбувається в Путивльському районі Чернівецької області, напередодні Другої світової. Герої роману переживають війну, визвольні змагання, депортацію і перші роки радянської влади на Західній Україні.

— Народився я в Борисполі під Києвом, в родині військових. І взагалі до 20 років був російськомовним, — розповідає автор твору, 33-річний Сергій Дячук. — Літо проводив у дідуся з бабусею в Карпатах. Мене брали на всі посиденьки, і я годинами вислуховував спогади старих гуцулів про минувшину. Ідея ж написати книжку народилася, коли забирав світлини із порожньої вже відсирілої хати нашого родича. Роздивляючись фото, поступово від руки занотував з пам'яті почуті колись історії. Не знаю навіть, чи зміг би написати щось літературною мовою. Я шість років пропрацював у столичній книгарні "Є" продавцем-консультантом. Якось до нас зайшов прикарпатський поет Олег Лишега. У мене прокинулося натхнення — зачав з ним говорити на діалекті. Він відповів: "Слухай, я так не годен говорити, хоча серед гуцулів все життя прожив". Видко, це десь усередині в мене залишилося від предків.

Редактором книжки став київський письменник Михайло Бриних, 39 років.

— Останніми роками пишуть чимало прози про УПА. "Біла ріка" сподобалась абсолютною відсутністю героїзму в подачі матеріалу, — каже Михайло Бриних. — Автор не дає оцінок часу, людям, їхнім діям. Просто показує побутову хроніку. Це історія родини, в якій один брат воює проти другого. Тут немає Каїна і Авеля, праведника і борця за Україну, з одного боку і ката, з іншого. Герої книжки — люди, яких Господь розвів по різні боки і змусив убивати один одного. Історія родини Дячуків характерна для гуцульського краю. Але, як бачимо, і для всієї України тепер також.

Другу частину "Білої ріки" автор присвятить своїм батькам. Дія книжки відбуватиметься у радянських військових частинах у Німеччині та Афганістані.

Зараз ви читаєте новину «"Це історія родини, де брат воює проти брата"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 691
Голосування Головна спортивна подія року для України?
  • 1) перемога футбольної збірної на Кубку світу серед 20-річних
  • 2) вихід команди Андрія Шевченка на Євро-2020
  • 3) перемога Дмитра Підручного на чемпіонаті світу з біатлону
  • 4) перемоги Василя Ломаченка та Олександра Усика
  • 5) Еліна Світоліна зіграла у півфіналі двох турнірів "Великого Шолому"
Переглянути
Погода