250 тис. грн отримає переможець конкурсу для українських молодих художників.
Виставка 20 його фіналістів відкрилась у київському "Пінчук Арт Центрі". Загалом на участь у конкурсі подали 3650 заявок.
— У творах молодих художників можна простежити певні тематичні лінії, — зазначає кураторка виставки Тетяна Кочубинська, 32 роки. — Перша пов'язана з сучасністю, соціально-політичною ситуацією в Україні. Також є футуристичні проекти. Використовують сучасні технології, віртуальну реальність.
29-річна Юлія Кривич із Дніпра зробила серію фотографій "Зухвалість і молодість". Знімала учасників ультраправого руху.
— Познайомилася з ними після Революції гідності, — розповідає Юлія. — Довго входила в їхню закриту чоловічу спільноту. Потім колишні хулігани пішли добровольцями на Донбас. Стежила за війною через їхні сторінки в соцмережах. І ці фотографії надихнули мене. Те, як вони створюють образ національного героя, бо вважають себе такими.
Не завжди згодна з поглядами хлопців. Але зараз націоналізм — загальносвітова тенденція. У кожній країні має свою специфіку. Поширений у США, Франції, Німеччині, Польщі. І це лякає.
На вході до одного з залів — велика фотографія з написом "Ваші жертви були марні".
— Це з акції, яка проходила на одному з київських цвинтарів 22 січня 2018 року, — каже художник 30-річний Олександр Курмаз. — Із товаришем повісили між могил плакат. Цього дня 2014-го на вулиці Грушевського загинули Сергій Нігоян, Михайло Жизневський. В одному проекті зібрав багато робіт, над якими працював останній рік. Так відчуваю реальність. Наприклад, є 12 світлин перехожих із наклеєними чорними квадратами на обличчях. Означають кількість життів, які забрала війна. Кожне фото — один із місяців року.
У залі Миколи Карабіновича, 29 років, лунає пісня "Голос тонкої тиші".
— Її записав культовий музикант Юрій Гуржи. Більш як 20 років тому переїхав із Харкова до Берліна, — говорить Микола. — Мій прадід був греком. Прожив усе життя в Одесі. 1949-го його репресували й депортували до Казахстану. Там помер через п'ять років. Його історію мені розповів батько. Вона нагадала грецький музичний жанр "рембетік". Це пісні переселенців з Малої Азії, які прибули в Афіни в 1930-х. Сумні, поетичні.
"Голос тонкої тиші" нагадує "рембетік". Заснована на листах прадіда. У них описував, як переселенців везуть у казахські степи. Вони не знають, чи повернуться додому. Тут є фотографія, яку я зробив у Казахстані. Знайшов там гучномовець у степу, за 20 кілометрів від Алмати. Тепер із нього звучить ця пісня як пам'ять про всіх репресованих.
Івано-франківський художник 33-річний Євген Самборський представляє малюнки інших.
— Два роки тому з пацієнтами і лікарями психіатричної клініки малювали на тему міста, — згадує Євген. — Церкви, будинки, дерева, перехожих. Розвісив наші роботи на центральних вулицях Івано-Франківська. Перетворили місто на галерею. Потім зробив пленер на Радванці. Це одне з найбільших поселень ромів в Ужгороді. Спочатку боявся зайти в цей район. Мені провели екскурсію. З'явилася ідея, щоб роми намалювали своє поселення й змінили до нього ставлення. Улітку був у дитячому притулку. Його вихованці не можуть нікуди поїхати на канікули. Тож ми зробили в спортзалі галерею. Спеціально для виставки створив скульптуру свого батька. Ця робота стала приводом, щоб дізнатися більше про нього. А він краще зрозумів мене — як я живу, з чим працюю.
Сучасні комп'ютерні технології в роботі "Алгоритмічна родина" використала Юліана Голуб, 27 років, із Харкова. Створила 3D-симуляцію в реальному часі. На екрані зображена родина на кухні — дід, баба, мати, батько, дитина й кіт.
— Усі їхні рухи пов'язані з алгоритмом, — пояснює Юліана. — Він бере новини з різних сайтів. Аналізує їх і визначає, яка емоція відповідає інформаційному повідомленню. Є базові вісім емоцій — страх, радість, злість, збудження, страждання, жах, огида, приниження. У кожного персонажа є власні реакції — він рухається певним чином, щось кричить. Також з інтернету вибирається випадкова музика, яка відповідає настрою. Ідею взяла з життя. Звернула увагу, що в моїй родині часто обговорюють новини з сайтів, соціальних мереж. І вони впливають на настрій, взаємодію. Рідні можуть навіть посваритися.
Виставка молодих українських художників у "Пінчук Арт Центрі" триватиме до 13 травня. Переможців конкурсу оголосять у квітні. Міжнародне журі визначить володаря головної премії та двох спеціальних по 60 тис. грн. Митець, за якого відвідувачі віддадуть найбільше голосів, отримає 25 тис. грн.
Коментарі