"Если бы Моне увидел мои картины, он бы меня убил. Бросил бы в меня мольбертом", — каже лідер рок-гурту "Акваріум" 55-річний Борис Гребенщиков. У Київському музеї російського мистецтва відкрили виставку його картин.
Малювати музикант почав наприкінці 1970-х. Роботи виставляти не любить, показує їх на прохання друзів.
Гребенщиков під"їжджає за 10 хв. до відкриття, залишає в гардеробі куртку.
— Хто знає, куди йти? — запитує в помічників, повертає праворуч. Там виставка, присвячена Миколі Гоголю. Ходить залою, оглядає картини. Руки тримає зчіпленими за спиною. В залі ліворуч розвішані 13 пейзажів Гребенщикова. У кутку транслюють відеозапис концерту "Акваріума". Музикант там лисий, із заплетеною бородою. Тепер має коротке розтріпане волосся і борідку.
Уважно розглядає свої картини.
— Красиво, — промовляє задумливо. — Почав малювати, коли знайшов на горищі старі полотна і фарби. У всьому, що роблю, є вплив Моне. Навіть у тому, як відкриваю пляшку французького вина "Бордо". Портвейн більше не п"ю, він залишився в минулому. Щоб його пити, треба мати здорову печінку.
Висять також три роботи доньки музиканта Василіси. Борис просить відвідувачів трохи розступитися.
— Донька просила показати, як виглядатимуть її картини, — фотографує на мобільний, відправляє знімок ММС-повідомленням.
Директор музею 50-річний Юрій Вакуленко захоплено дивиться на Гребенщикова.
Портвейн більше не п"ю, він залишився в минулому. Щоб його пити, треба мати здорову печінку
— Ми вчора познайомилися, — розповідає. — У студентські роки я на його піснях виховувався. Він легенда, близький до божества. А виявився життєрадісною і доступною людиною. Він не претендує на звання професійного художника. Борис малює душею. У справжнього художника це складно виховати. Якщо в цьому залі постояти самому — таке враження, що купаєшся в теплих хвилях.
Каже, цей стиль назвав би наївним мистецтвом.
— Ці роботи трохи дитячі. Гребенщиков як Гоген — не знає законів живопису. Але грубих порушень канонів у нього немає. Думаю, вони коштують десятки тисяч доларів. Це роботи історичної особистості.
Київська художниця Анастасія Беспалова, 25 років, критично оглядає залу:
— Не люблю, коли музиканти починають із пензлями бавитися, — морщиться. — Роботи нормальні, але нічим не дивують.
Коментарі