"100 років тому тут співав шансоньє Олександр Вертинський. Тепер Андрій Кравчук переспівує його шедеври", — каже 38-річний Семен Горов, столичний режисер. Він стоїть у смокінгу на другому поверсі ресторану "Старе Запоріжжя" в Києві. Зі співаком
32-річним Андрієм Кравчуком проводить концерт пам"яті Олександра Вертинського.
— Хочу відродити дух тієї епохи. Хочу, щоб еліта Києва знову зацікавилася культурою, — говорить Семен Горов.
Офіціанти розносять шампанське. Перший келих пропонують задарма, за другий просять 60 грн. Олімпійська чемпіонка з гімнастики 31-річна Лілія Подкопаєва тримає букет жовтих троянд. Поруч із нею бізнесмен Віктор Костирко. Кажуть, він подарував їй діамант у п"ять каратів і звозив до Шрі-Ланки.
Пара сідає в першому ряду. Семен Горов дає команду починати. Андрій Кравчук виконує хіти Вертинського "Кокаинеточка", "Ваши пальцы пахнут ладаном", "Лиловый негр".
— В бананово-лимонном Сингапуре, — співає на вухо приятелю Подкопаєва. Він киває головою в такт музиці. Лілія просить заспівати на біс "Минуточку", але Андрій виконує "Полукровку".
Перший келих пропонують задарма, за другий просять 60 гривень
— "Минуточку" я тобі о другій ночі по телефону заспівати можу, — каже їй.
— Андрій не раз виконував пісні Вертинського на моїй кухні. Моя улюблена — "Минуточка". Ведь любовь — это только шуточка, — співає Лілія. — Скільки разів ця фраза мене рятувала!
Співак обнімає її за плече.
— Намагаюся бути схожим на Вертинського: часто іронізую, з усіма говорю чесно. Тричі він снився мені. Виконую його пісні 10 років.
Сталін мав усі платівки Вертинського
Олександр Вертинський народився 1889-го в Києві в сім"ї адвоката, який безкоштовно захищав у судах бідних. 1913-го його не прийняли до Московського художнього академічного театру. Режисеру Костянтину Станіславському не сподобалося, що киянин погано вимовляв звук "р".
Під час революції 1917-го співак вів богемний спосіб життя. Нюхав кокаїн, його підвіконня було захаращене пляшечками з-під наркотиків. Аби покласти цьому край, пішов медбратом на фронт. Коли більшовики прийшли до влади, емігрував до Румунії. 10 років жив у Парижі, склав там найкращі пісні "Пани Ирена", "В синем и далеком океане", "Мадам, уже падают листья", "Желтый ангел". Чарлі Чаплін умовив Вертинського дати концерти у США. Гастролі відбулися з успіхом.
1943-го повернувся до Росії. Сталін любив слухати його пісні, мав усі платівки. Зі 100 пісень цензура дозволяла виконувати менше 30. Артист знявся в 10 фільмах. За роль у стрічці "Змова приречених" здобув Сталінську премію. Помер 1957-го в ленінградському готелі "Асторія" від серцевого нападу. Доньки Вертинського Маріанна й Анастасія — актриси.
Світлана КОРЖЕНКО
2 
1
Коментарі